Що там, у підземних коморах?

— Найголовніше те, що ми реалізували самі адміністративні посили, реорганізували структуру служби. А конкретніше — законодавчо оформили правила функціонування ринку надрокористування, розробивши та затвердивши понад 26 проектів нормативно-правових актів. Зокрема, постановою КМУ №615 від 30 травня 2011 року значно спрощено процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами. За рік роботи прийнято Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». По суті, це є базовий план дій в галузі, що повністю визначає, як повинна розвиватися сфера надрокористування в країні. Це є стратегія розвитку, де відзначено, які дивіденди отримає держава в особі Держгеонадр для відкриття нових покладів корисних копалин та збільшення інвестицій в економіку країни.

— Я впевнений, що це абсолютно реально. За останні два роки ми досягли серйозних успіхів і в найближчі 3—5 збільшимо видобуток від 21—22 млрд. куб. метрів до 30—32 млрд. куб. метрів щорічно. З огляду на це, можна спрогнозувати, що протягом найближчих десяти років зможемо забезпечити себе газом на сто відсотків. Більше того, за умови виконання всіх дій, що їх планує здійснити держава в особі Державної служби геології та надр, ми зможемо навіть експортувати газ власного видобутку.

— По-перше, наші спеціалісти визначили ділянки для видобутку на суші сланцевого газу, а по-друге, безумовно, це шельф Чорного моря. Наприкінці травня 2012 року буде оголошено переможця конкурсів на право укладання угод про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у межах ділянок Юзівська та Олеська. Уже сьогодні сланцевим газом та метаном вугільних родовищ зацікавлені іноземні компанії — потенційні інвестори — ExxonMobіl, Сhevron (США), Shell (Нідерланди—Велика Британія), Petrobras (Бразилія), PetroChіna (Китай), Total (Франція), OMV (Австрія) та інші, які готові вкладати в розвідку та розробку родовищ власні кошти. Ми розраховуємо, що залучення іноземних та національних компаній до подальшої розвідки і розробки підготовлених ділянок вуглеводнів сприятиме щорічному залученню в економіку держави інвестицій на суму понад 60 млрд. гривень, розвитку регіонів сходу і заходу України, поліпшенню інфраструктури, транспортного сполучення, наповнення бюджету і створить значну кількість нових робочих місць.

— В освоєння ділянки Юзівська, прогнозні ресурси якої становлять 4,054 трлн. куб. метрів природного газу різних типів, на етапі геологічного вивчення буде залучено як мінімум 1,6 млрд. гривень інвестицій та 30 млрд. гривень на етапі промислової розробки. 

Що стосується  Олеської ділянки, прогнозні ресурси якої становлять 2,98 трлн. куб. метрів сланцевого газу, то на етапі геологічного вивчення буде залучено як мінімум 1,3 млрд. гривень інвестицій та 25 млрд. гривень на етапі промислової розробки.

— Шельф розвіданий за потенціалом від ста відсотків лише на два відсотки. Тобто сьогодні йде видобуток на Чорноморському та Азовському шельфах в районі мільярда кубометрів протягом року. І близько 70—90 тис. тонн газового конденсату чи легкої нафти. А спеціалісти, з якими ми співпрацюємо, визначають загальні запаси у 5 трлн. куб. метрів.

Цього року Державна служба геології та надр планує виставити на конкурс дві ділянки на шельфі: Скіфську (глибоководний шельф Чорного моря), запаси якої становлять до 10 тис. кв. кілометрів природного газу, загальні інвестиції — 10—12 млрд. доларів з обсягом видобутку газу до 3—4 млрд. куб метрів на рік. І ще одна ділянка на глибоководному шельфі Чорного моря — ділянка Фороса із запасами до 9 тис. кв. кілометрів природного газу, загальні інвестиції — 8—10 млрд. доларів з обсягом видобутку газу до 2—3 млрд. куб метрів на рік.

— У другій половині лютого поточного року в Полтаві розпочав свою роботу Український геологічний науково-виробничий центр (Укрнаукагеоцентр). Його поява пов’язана передусім з акумулюванням досвіду пошуку та видобутку сланцевого газу, якому має намір приділити серйозну увагу наша країна, чи не тільки?

— Центр проводитиме геологорозвідувальні роботи на нафту, газ та інші корисні копалини, науково-лабораторні дослідження кернового матеріалу, моніторинг екзогенних геологічних процесів та інше. Але здебільшого він спеціалізуватиметься на вивченні сланцевого газу в Україні. Ми створили його для того, щоб українські вчені мали змогу на найсучаснішому обладнанні вивчати сланцевий газ та на рівних умовах співпрацювати зі своїми зарубіжними колегами. Ми ознайомилися зі світовим досвідом пошуку і видобутку сланцевого газу в інших країнах, спеціалісти проходили стажування в іноземних компаніях. Два роки центр уже практично працює над проблемами сланцевого газу, зокрема прогнозом сланцевих товщ, що розташовані на території нафтогазовидобувного району у східній частині України. Створення центру дає нам наукову основу для подальшого руху і розвитку нетрадиційних джерел енергії, адже ця установа повністю відповідає світовим стандартам, для неї закуплено найсучасніше обладнання. Та головне, що створення Укрнаукагеоцентру є дуже вчасним, беручи до уваги конкурси стосовно Олеської та Юзівської площ. Роботою спеціалісти точно будуть забезпечені, більше того — компанії вже в черзі стоять.

— Запаси золота в Україні становлять майже 2,5—3 тис. тонн. Ми можемо видобувати одну тонну золота щорічно протягом 3—5 років. Держгеонадра спільно з Національним банком України вже влітку цього року почнуть промисловий видобуток українського золота. Минулого року ми передали НБУ геологічне підприємство з шістьма ліцензіями на видобуток золота — «Північгеологія». Промислові роботи будуть проводитись на двох найперспективніших родовищах на Клинцівській ділянці Кірово-

градської області вже влітку нинішнього року. За нашими розрахунками, видобуте з урахуванням експлуатаційних витрат золото в Україні коштуватиме від 150 до 200 гривень за один грам, враховуючи, що нині ціна золота на світових ринках становить від 400 гривень і вище. Сьогодні все золото ми закуповуємо, а це майже п’ять тонн на рік. Розпочавши власний видобуток, ми на третину скоротимо імпортну складову.

— Роботи зі створення Державної геологічної карти України масштабу 1:200 000 (Держгеолкарта-200) розпочато ще наприкінці 90-х років минулого століття. По суті, Держгеолкарта-200 є базовою багатоцільовою комплексною геологічною основою для планування освоєння природних ресурсів, розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ), будівництва, меліорації, охорони надр і довкілля тощо. То є комплект взаємоузгоджених карт геологічного змісту з єдиною пояснювальною запискою. Видані комплекти призначені для відкритого користування, вони розсилаються за рознарядкою Держгеонадр центральним і місцевим органам влади, іншим відомствам, національним акціонерним компаніям, підприємствам геологічної галузі, інститутам НАНУ, спеціалізованим навчальним закладам тощо. На звернення підприємств різної форми власності, приватних осіб за дозволом Держгеонадр видавничі центри (Укр-ДГРІ та ПДРГП «Північгеологія») роздруковують додаткові комплекти. З метою розширення кола інвесторів у вітчизняну гірничо-геологічну галузь за рахунок іноземних компаній комплекти Держгеолкарти-200 перекладаються на англійську мову; створюється сайт європейського типу, на якому на основі матеріалів Держгеолкарти-200 буде розміщена інформація щодо родовищ і проявів корисних копалин з необхідною інформацією про геологію, структурно-тектонічну позицію, магматизм, метасоматоз та інші процеси. Робота в цьому напрямі ведеться постійно. А в найкоротші терміни регіональні геологічні дослідження розвиватимуться переважно у двох напрямах — зведене картографування на основі новітніх геологічних матеріалів масштабу 1:200 000 (Держгеолкарта-200) і великомасштабне картування (починаючи з гірничопромислових районів, великих агломерацій, на площах інтенсивного розвитку або активізації небезпечних техногенних і природних геологічних процесів; на площах, що намічаються для будівництва великих підземних об’єктів спеціального призначення). Крім того, заплановано продовжити середньомасштабне картування шельфової частини Чорного моря.

— На щастя, Україна багата на ресурси питної води. Саме тому, можливо, раніше ніхто не звертав уваги на рентні платежі, і в Україні останніми роками з’явилося так багато заводів з виробництва вод, навіть експортуємо цю продукцію. Тепер ми створили цілий відділ Держгеонадр, який, по-перше, відрегулює роботу галузі, а по-друге, дасть можливість потенційним інвесторам комфортно працювати.

Стосовно мінеральних вод ми маємо серйозні передумови для розвитку, в тому числі й експортної складової. Адже в Україні, повторю, справді дуже багато мінеральних вод, особливо на Закарпатті. Але для ефективного їх використання нам треба попрацювати і з МОЗ, і з інспекцією з контролю харчування, оскільки відповідальність за використання цих ресурсів лежить і на них. Найближчим часом ми обов’язково врегулюємо ці питання для майбутніх поколінь

Україна забезпечена щонайменше на 500 років саме підземною питною водою. Але ми маємо використовувати цей ресурс із розумом, щоб він ще й відновлювався.

— Ми запровадили такі поняття, як «моніторинг та наукове супроводження надрокористування». У межах своєї компетенції Держгеонадра має здійснювати державний контроль за раціональним та ефективним використанням надр. Зрозуміло, ніхто свідомо не веде роботи так, аби зіпсувати родовище чи істотно знизити ефективність робіт. Але надрокористувач самостійно не завжди може вчасно помітити проблему. Саме для запобігання виникненню таких ситуацій наші фахівці запропонували запровадити попереджувальні заходи у вигляді наукового супроводження надрокористування на постійній основі.

Отже, ми налагодили постійний діалог з надрокористувачами з метою роз’яснення необхідності діяти на попередження можливих проблем. У цьому й полягає основна відмінність наукового супроводу від раніше наявної практики. Ми пропонуємо проводити моніторинг геологорозвідувальних робіт для уникнення проблем з контролюючими органами. Науковий супровід — це, по суті, постійний аудит робіт, проведених надрокористувачем.