Нещодавно у книгарні «Є» відбулася презентація книги народного депутата (Верховна Рада ІV скликання) Сергія Жижка (на знімку) «Перетворення». Модератор обговорення — журналістка радіо «Культура» Ганна Короненко впродовж двох років у прямому ефірі разом з паном Жижком вели вільні бесіди про надзвичайно важливі явища суспільного життя — етно- і націогенез, національну ідентичність, національно-визвольну боротьбу, форми державності та долі націй у нинішньому глобалізованому світі. До їхнього діалогу активно залучалися слухачі: ці передачі мали широкий резонанс у радіоаудиторії.
Саме від слухачів і надійшла порада — оформити аудіоматеріал в окрему книгу. І Сергій Жижко з пропозиції скористався: тим паче що це вже не перша його робота над серйозним виданням. «Перетворення» є логічним продовженням надрукованої чотири роки тому «Нації як спільноти».
Матеріали книг не є імпровізацією автора на абстрактну тему: Сергій Жижко збирав конкретні думки видатних діячів, теоретиків, ідеологів, науковців про справжню суть любові до Батьківщини та про підступні наміри тих, хто, зациклившись на своєму великодержавному месіанстві, намагається нав’язати правила «третього Риму» своїм сусідам; доповнював їх спостереженнями та фактами з власного досвіду (Сергій Жижко, син політв’язнів, народився у Магаданській області, куди його батьків вислали як ворожий радянській владі елемент. З 1988 року він активний учасник подій національного відродження України). В результаті для кожного вдумливого і патріотичного читача його «Перетворення» повністю вписалось у формулу «слова як зброї».
Зброї не агресивної, не загарбницької, а, швидше, мироносної. Насамперед, для самих українців. Адже нас так довго притрушували отрутохімікатами фальшивих слів і псевдовартостей, роз’єднували за регіонами і конфесіями, що в багатьох поколіннях проявилися рефлексивні навички приймати чуже за своє, тверду дорогу плутати з манівцями, історією сусідів витісняти власну.
А насправді всі ми діти однієї землі, члени спільноти — української нації. Автор книги застерігає тих, хто ще не усвідомив цієї істини з різних причин, що безкінечно бути безликим суспільством ми не зможемо. «Перетворення є доконечною потребою... Перетворення бездержавного народу на господаря свого дому, колишнього гвинтика комуністичної системи на вільну людину, аморфного пострадянського суспільства на модерну націю, «совка» — на українця». Чи важко це зробити? Напевно, важко. Це не будівлю ламати, а «здійснювати переродження на рівні духу. Видобути його — все одно, що запалити вогонь нового життя». Без цього вогню нація згасне з карти історії, наче квола іскринка від подуву вітру. Тому від кожного з нас залежить майбутнє народу: адже будь-яке перетворення починається на індивідуальному рівні і вже потім переходить на спільний щабель. Здійснюючи надзусилля, ми маємо об’єднатися. І перетворення тоді неодмінно відбудеться, стверджує у вступному слові Сергій Жижко.
Книжка складається з кількох частин, органічно з’єднаних основною ідеєю: «Становлення нації (хто ти, Україно»), «Неподолана залежність (українсько-російські стосунки)», «Визволення», «Нація і глобальний світ». Вони вдало доповнені історичними картами, що виразно ілюструє сказане в тексті.
Презентація відбувалася у переповненому залі. В обговоренні книги взяли участь кандидат біологічних наук з Інституту українознавства Валерій Сніжко, викладач Академії ЗСУ, капітан І рангу Анатолій Грищук та професор Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв. Власне, за формою вона нагадала той радіоефір, що став прологом до «Перетворення»: жвава дискусія, активний діалог, можливість висловити думку всім бажаючим. Українські питання вочевидь зачіпають за живе широке коло людей, далебі ширше, ніж політична «каста». Перебравши часовий ліміт у книгарні, учасники обговорення продовжували його на вулиці. Перетворення почалося. Воно, повіримо оптимізму автора, рано чи пізно здійсниться. Більше, звичайно, влаштовує перший варіант...
