Оголошені реформи у вітчизняній медицині, схоже, тривають. Принаймні структурна оптимізація системи охорони здоров’я. Що відбувається насправді й навіщо? Одержати відповідь на ці запитання від влади хотів би кожен громадянин країни. Адже так чи інакше, всі ми користуємося медичними послугами. На жаль, ясних коментарів із цього приводу немає.
Так, учора перед розширеною колегією Міністерства охорони здоров’я віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова озвучила свою думку щодо деяких профільних питань. Зокрема, за її словами, МОЗ вивчило європейський досвід продажу ліків за доступними цінами, й найближчим часом буде прийнято постанову уряду про запровадження референтних цін на медичні препарати.
— Держава буде не тільки контролювати ціни, а й регулювати їх. Починаючи від виробника й закінчуючи оптовими й роздрібними націнками, — заявила міністр.
Мовляв, першими подешевшають ліки від гіпертонії, бо це найпоширеніша хвороба в структурі смертності та інвалідності. Але це відбудеться не одразу. А після того, як зі складів продадуть двомісячний запас препаратів даного ряду за старими цінами, щоб уникнути конфлікту з виробниками.
Впровадження референтних цін буде першим етапом державного контролю за ціноутворенням на ринку, сказала вона. Потім, за її словами, буде впровадження компенсації незаможним верствам населення при покупці ліків.
Зазначимо, це далеко не новий «велосипед», який намагається винайти уряд. Регулювати ціни на медпрепарати пробували й раніше. Щоправда, не дуже успішно. Бо в ринкової економіки свої закони. А ціна ліків залежить від багатьох складових. У тому числі й від вартості субстанцій, які переважно закупаються в іноземних виробників, і від накруток аптек... Звичайно, можна домовитися про «народні» ціни на зеленку й валідол із вітчизняними фармкомпаніями. Але для цього їм треба гарантувати щось натомість. Адже працювати собі на збиток ніхто не стане.
А що стосується повернення грошей за ліки малозабезпеченим українцям, так званого механізму реімбурсації, то ідея гарна, але популістська. Сама віце-прем’єр-міністр зізналася, що механізм відшкодування залежатиме від того, яку суму на це виділять із бюджету. До того ж іще потрібно створити реєстр хворих, які зможуть користуватися цією пільгою, і пояснити аптекам, у який спосіб вони одержуватимуть компенсації. І тут без бюрократії не обійтися! Можна тільки припустити, що для визначення статусу незаможного, тобто оцінки його купівельної спроможності, почнуть залучати соціальних інспекторів, про яких говорив віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Щоправда, через таку «систему доказів» права на дешеві ліки не виключено, що люди самі почнуть відмовлятися від реімбурсації. До того ж, відповідно до чинного законодавства, низка категорій громадян — інваліди, чорнобильці тощо — мають право на безплатне одержання ліків. Але от скористатися ним можуть не всі через бідність держбюджету.
