У Новобузькому районі, що на Миколаївщині, немає жодної дотаційної сільської ради. Наприклад, бюджет Софіївки торік по доходах виконано майже на 130 відсотків. Тож виникає закономірне запитання: звідки беруться кошти у сільській глибинці?
Громада просто добре навчилася залучати незадіяні резерви, розповіла «Голосу України» софіївський сільський голова Любов Бурдейна. Насамперед, розібралась, як мати реальну користь від використання земель запасу. Розуміючи, що від оренди землі за межами населеного пункту надходять незначні суми, сільські депутати на засіданні виконкому прийняли рішення виготовити кошторисну документацію для її нормативно-грошової оцінки. З’ясувалося, що орендарі відраховують плату за користування землею удвічі меншу, ніж повинні. Вийшли з пропозицією до райдержадміністрації про внесення відповідних змін, а заручившись розпорядженням голови РДА, уклали угоди соціального партнерства з усіма землекористувачами. Так, нині за один гектар землі уже сплачується реальна вартість — 500 гривень на рік, 100 із яких — залишаються у місцевому бюджеті.
Рада знайшла порозуміння і з кожним сільгосптоваровиробником, представником малого бізнесу, які займаються переробкою продукції на її території. Сільські депутати разом із громадою не один раз запрошували на сходки села місцевих підприємців, спонукаючи їх до відповідальності за стан соціальної сфери. Проведена робота не була марною. Тепер надавати адресну благодійну допомогу землякам на вирішення колективних проблем для них вважається правилом гарного тону.
Софіївська сільська рада немала: до неї входять п’ять населених пунктів, та, тим не менше, жителі кожного з них не обділені увагою своїх обранців.
Стабільне надходження власних коштів дало змогу вдихнути нове життя у Будинок культури. Тепер тут знову відновили свою роботу гуртки та секції, молодь має змогу цікаво і змістовно проводити вільний час, брати участь у художній самодіяльності.
Сільські депутати з місцевого бюджету зобов’язалися повністю відновити і вуличне освітлення. Так, уже мають на руках оплачені технічні умови, щоб протягнути світло вулицями Володимирівки та Володимиро-Павлівки, а от в Ульянівці ліхтарі вже горять. Розпочату торік роботу планують завершити цьогоріч.
На стабільне наповнення місцевого бюджету також «працюють» і соціально-партнерські угоди з іншими — не сільськогосподарськими суб’єктами господарювання. Усе разом і дозволяє постійно виділяти матеріальну допомогу учасникам Великої Вітчизняної війни (яких у громаді 44), утримувати в нормальному стані школи та ФАП, пам’ятники, сільські кладовища. Лише на ремонт шкільного харчоблоку та укріплення будівлі Софіївської ЗОШ сільська рада виділила понад 150 тисяч гривень. Погодьтеся, сума немала. Спрямувати її на потреби одного навчального закладу стало можливим завдяки регулярній сплаті до місцевого бюджету податків ВАТ «Софія-Граніт» та ВАТ «Микитівський гранкар’єр».
Любов Бурдейна працює на посаді сільського голови десь півтора роки. Каже, її робочий день розпочинається вдосвіта і закінчується коли вже темно. Перш ніж прийти на восьму годину в сільраду, вона вже знає про всі проблеми, бо встигає обійти «свою вотчину» та з’ясувати ситуацію «по живому» — поспілкуватись із батьками, які ведуть діток у дитсадок, з учителями, які поспішають до школи, та й просто поцікавитись у односельців, яких зустрічає на вулиці, про їхні клопоти та радощі. Очільниця сільської громади переконана: щоб людям на селі жилося краще, потрібно ширше використовувати можливості самоврядування. А для цього плани у депутатського корпусу повинні бути амбітними.
Миколаївська область.
