Учора в Національній академії державного управління при Президентові України народні депутати, науковці, експерти, керівники вищих навчальних закладів обговорили питання підготовки фахівців у галузі знань «Державне управління».

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич наголосила, що одним із пріоритетів поряд із фаховим рівнем державних управлінців є ідея служіння. Але постає питання, яким чином її втілювати: через навчальні програми чи систему добору державних службовців, оскільки сьогодні існує проблема демотивації. «Через фінансово-економічну кризу, а також популістські кроки влади маємо загрозу втратити фахівців. Тому підготовку таких осіб не можна розглядати відірвано від самої системи державної служби, яка потребує оновлення», — зазначила народний обранець.

Також парламентарій нагадала, що Верховна Рада сьомого скликання ухвалила новий Закон «Про вищу освіту», який надає автономію вищим навчальним закладам, але вводить дуже жорстку підзвітність за результатами їх роботи. Для того, щоб закон запрацював, зауважила вона, має бути запроваджена нормативно-правова база, яку нині напрацьовує Міністерство освіти і науки.

Позитивним, підкреслила вона, є підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. До речі, із 486 статей цієї угоди 106 належить до питань, якими відає Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти. Тепер система освіти має готувати українських громадян до того, щоб вони почувалися повноцінними в європейській спільноті. Це ставить зовсім нові виклики перед освітою. «Ми й далі продовжуємо орієнтувати наш зміст освіти на здобуття великої кількості знань. В інформаційному суспільстві вже давно перейшли від накопичення і транслювання знань до критичного аналізу, пошуку інформації, вміння її використовувати», — зазначила народний обранець.

Також, каже Лілія Гриневич, повинні зро-зуміти, як система освіти має відповідати на внутрішній конфлікт, який інспірований і 

підігрівається зовні. «Цей виклик ставить нас у надзвичайно жорсткі економічні умови. На першому етапі запровадження реформи нам потрібно думати, як ефективно використовувати бюджетні кошти, куди спрямувати інвестиції і де можливо зекономити», — розповіла вона.

Крім того, повідомила голова профільного комітету, сьогодні серед напрямів реформування розглядаються зміни структури середньої школи і збільшення тривалості навчання в початковій школі до шести років. «Таким чином ми отримуємо можливість зберегти сільську початкову школу, куди на базі п’ятого—шостого класів додаватимуться не сім-вісім вчителів, а тільки двоє. Отже, ми збалансуємо співвідношення учень-вчитель», — сказала народний депутат.

До речі, за її словами, з 2000 року в нашій країні кількість дітей у школах скоротилася на 38 відсотків, а вчителів — на 11. Тобто де-факто сьогодні в системі багато вчителів, які мають маленькі навантаження, і це призводить до неефективності вкладених коштів у систему освіти.

А ще Лілія Гриневич зазначила, що пропонується зробити професійну освіту дворівневою. Також, вважає вона, треба не забувати про освіту дорослих. «Якщо ми підключимося до європейського ринку праці, то люди повинні мати умови для дуже динамічної системи перекваліфікації і докваліфікації», — зазначила парламентарій.

У свою чергу президент Національної академії державного управління при Президентові України Юрій Ковбасюк розповів про співпрацю з провідними іноземними навчальними закладами у сфері державного управління. Зокрема, академія співпрацює з відповідними інститутами Туреччини, Голландії, Швейцарії та інших країн у галузі подвійних дипломів тощо. «Це для нас дуже важливо, адже відкритість, кооперація дає можливість нам удосконалюватися», — підкреслив він.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Доктор наук з державного управлення, професор, президент Національної академії державного управління при Президентові України Юрій Ковбасюк (ліворуч), доктор педагогічних наук, професор, академік, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Луговий, голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич.