Я — українець! Щасливий, що довелося народитися в країні зі славною історією, багатою культурою. Радий від того, що останнім часом ми все частіше звертаємося до своїх давніх звичаїв, обрядів, які мають тисячолітні традиції. На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.
Наша Україна —
осердя Європи! Її географічний центр знаходиться біля міста Рахова, що на Закарпатті. Наші предки були хоробрими воїнами, вони завжди боронили свою країну до останнього, аж поки хоч один воїн міг тримати в руках спис та булаву. У роки Другої Світової українці теж виявили неабиякий героїзм. Вони ще раз довели свою волелюбну вдачу, бажання бути незалежними, жити під мирним небом. Складаю глибоку шану і вдячність усім учасникам війни.
Із здобуттям незалежності Україна стала самостійною, суверенною державою. За цей час нашому народу довелось пережити чимало лих, але, вважаю, що влада робить все можливе, щоб покращити людям життя. Щороку збільшується платня вчителів, лікарів, зростає розмір стипендій для студентів. Сьогодні чимало наших співгромадян мають можливість їздити на імпортних авто, подорожувати за кордоном. Українські школярі та студенти беруть участь у міжнародних навчальних програмах. Наші співаки — учасники міжнародних конкурсів.
Українська мова — одна з наймилозвучніших у світі! Вона повинна стати цементуючим, спільним знаменником єднання нації, втіленням національної ідеї, державності, відродження та розквіту України. Адже, незважаючи на столітні утиски, переслідування, ми зберегли і свою мову, і національну культуру, яка подарувала світові славні імена — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. І щоб не було прикро за державу, вважаю, вже настав час всім прислухатися до молитви: «Аби були всі єдино!» Бо тільки так зацвіте калиною, закрасується на луках Донбасу, берегах дніпровських і полонинах Закарпаття наша рідна, солов’їна і невмируща українська мова. Тож, українці всіх країн, єднайтеся у мові! Саме це має стати нашою національною ідеєю. Легко любити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — слабку і незахищену. Та хіба справжні сини покинуть напризволяще хвору матір? А Батьківщина в кожної людини тільки одна, як і мати. Я не засуджую людей, котрі емігрували за кордон у пошуках кращої долі. Але впевнений, що вони глибоко нещасні. Можна мати матеріальні блага, але не мати можливості дихати рідним повітрям, вклонитися рідній оселі. Можливо, це високі слова про любов до рідної землі, можливо, вони вже вимовлялись кимось, але вони линуть з глибин моєї душі, тому я вважаю їх своїми.
Мені радісно і млосно в грудях від усвідомлення власної значущості для України. Але впевнений, що не тільки Батьківщина потрібна нам, а й ми потрібні Батьківщині. Бо саме моє покоління буде покращувати її економіку, удосконалюватиме сільське господарство, рухатиме вперед науку, освіту і культуру.
У 2004 році співачка Руслана здобула перемогу на Євробаченні. Весь світ знає нашого футболіста Андрія Шевченка та боксерів — братів Кличків. У 2012 році в чотирьох містах України: в Києві, Донецьку, Харкові та Львові відбудеться Євро 2012. І ці досягнення — це лише початок нашої славетної новітньої історії...
Кожен українець має усвідомити: він — онук Тараса Шевченка! Він — громадянин України! Тож робімо все, щоб ми це виголошували з високо піднятою головою. Все в наших руках!
Богдан КУШНАРЬОВ, студент Золотоніського технікуму ветеринарної медицини.
Лист надійшов електронною поштою.
