Тунелі столичного метрополітену, на відміну від станцій, не забезпечені датчиками, здатними розпізнавати пожежу. Про це вчора під час прес-конференції повідомив директор Департаменту пожежної безпеки Держтехногенбезпеки України Михайло Байтала. Крім того заміні підлягає значна частина систем пожежної сигналізації. А із 26 установок пожежогасіння мають бути замінені дві. До того ж велику небезпеку для руху поїздів і їх пасажирів становлять такі процеси, як просідання тунелів метро. Якщо допустимим максимумом є просідання до 400 міліметрів, то деякі лінії уже просіли до 250. Тому першочергове завдання — зміцнення тунелів. Але виконати його практично неможливо через відсутність необхідного фінансування. За підрахунками Валерія Мелещенка, головного ревізора з безпеки руху КП «Київський метрополітен», на це потрібно понад 106 мільйонів гривень.
Заговорити про безпечність київського метрополітену експертів змусила нещодавня пожежа на станції «Осокорки». Як встановила перевірка, проведена фахівцями КП «Київський метрополітен», причиною займання стало зниження ізоляційних властивостей контактного з’єднання електроживлення одного зі світильників. А все — через проникнення вологи. На думку Валерія Мелещенка, можливою причиною пожежі стали роботи з реконструкції проспекту Бажана:
— У нас на сьогодні в районі станції «Осокорки» та інших проходить реконструкція проспекту Бажана. З метрополітеном ніхто ці роботи не узгоджує. Там працювала важка техніка, яка порушила гідроізоляцію метрополітену, а під час сильних повеней і потепління сталося потрапляння вологи в один із рознімачів освітлювача, і там виникло перегрівання.
Та подібні випадки, переконує В. Мелещенко, не повторяться. На його думку, метрополітен був, є і буде досить безпечним видом транспорту.
Стурбований безпекою пасажирів столичної підземки і міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Листа зі своїми «занепокоєннями» він направив до Кабінету Міністрів України. В ньому пропонує: зобов’язати підприємство невідкладно привести підземку в належний протипожежний стан. А також доручити Міністерству інфраструктури внести зміни до Державних будівельних норм та зробити обов’язковою умову обладнання платформ і тунелів метрополітену системами автоматичної пожежної сигналізації, системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі небезпеки.
Та, попри все це, метрополітен залишається популярним видом транспорту. На противагу всім негативним чинникам має один дуже суттєвий плюс: його поїзди курсують за розкладом.
Точність виконання графіка київським метрополітеном становить 99,7%. Це один із найвищих показників у світі, заявив учора під час першого Київського інвестиційного форуму заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко.
У середньому за добу підземка перевозить 1,5 мільйона осіб. А питома вага пасажироперевезень київським метрополітеном становить 55% від загальних перевезень у місті.
Тим часом, столична влада не полишає надії таки провести метро і на Троєщину. До будівництва четвертої лінії метрополітену сподіваються залучити інвесторів. Адже це задоволення — не із дешевих. За попередніми підрахунками, вартість робіт становитиме понад 11 мільярдів гривень. Планується, що нова лінія налічуватиме 12 станцій. І допоможе вирішити транспортну проблему для майже півмільйона киян, мешканців лівобережних районів — Деснянського та Дніпровського.
