«Україна досить швидко може стати провідним гравцем на міжнародних ринках продукції тваринництва та наростити за рахунок цього експортний потенціал», — таку думку під час учорашнього засідання уряду висловив прем’єр Микола Азаров. Щоправда, перш ніж завойовувати світові ринки, треба забезпечити себе яловичиною та молоком власного виробництва. 

Саме з аналізу цього завдання й розпочав засідання глава уряду. «Чому проблеми м’ясо-молочної галузі привернули стільки уваги», — запитав він та сам же й відповів, що коли необхідне для повного забезпечення внутрішнього попиту поголів’я свиней і птиці можна досить швидко коригувати, то з вирощуванням великої рогатої худоби все набагато складніше. «Всі, з ким я консультувався, свідомі того, що поголів’я великої рогатої худоби у нас недостатнє, а відновити його до рівня, необхідного для забезпечення внутрішнього ринку, можна лише за 5—7 років», — констатував він. 

Тож і не дивно, що зараз на яловичину в м’ясному раціоні українців припадає тільки 18 відсотків замість рекомендованих медициною 40 відсотків, а споживання молока майже наполовину менше від раціональних норм харчування. 

Отже, сьогодні треба визначитися, в який спосіб нарощувати поголів’я і виробництво яловичини і молока. М. Азаров нагадав, що коли 20 років тому великі сільгосппідприємства виробляли 76 відсотків молока, то сьогодні, навпаки, — 80 відсотків виробництва припадає на населення. Структура виробництва м’яса змінилася менше — у 1990 році 71 відсоток м’яса давали великотоварні господарствах, а зараз на них припадає лише 54 відсотки.

Та, попри заяви Мінагрополітики та продовольства про необхідність підтримки крупнотоварного виробництва, на практиці запропоновані механізми, як-от надання дотацій, результату поки що не дали. «Минулого року збудували 26 молочнотоварних ферм, але це дало збільшення поголів’я лише на 20 тисяч голів, тоді як нам щорічно потрібно прирощувати по 200-300 тисяч голів худоби», — поставив завдання прем’єр.

Поряд з цим глава уряду закликав не забувати про приватних господарів корів, які «сьогодні годують Україну». Бо якщо про них забути та зосередитися лише на будівництві великих тваринницьких комплексів, вважає глава уряду, то вийде, як в анекдоті: «А по дорозі до світлого майбутнього годувати ніхто не обіцяв». Виходячи з цього, пропонується рухатися двома паралельними напрямками: створювати стимули для інвесторів вкладати в крупнотоварне виробництво та водночас дотувати виробництво молока в селянських господарствах, де є до п’яти корів.

«Я доручив узагальнити Міністерству аграрної політики протягом тижня і внести на розгляд уряду рішення стосовно того, скільки треба доплачувати селянину, щоб він не пускав телят під ніж, скільки доплачувати в руки селянину за літр молока визначеної якості, щоб було вигідно тримати корову», — повідомив М. Азаров. Поряд з цим не має бути так, що закупівельна ціна молока іноді становить 1,8 гривні за літр, а роздрібна ціна сягає 7—8 гривень. Загалом прем’єр вважає, що в цій галузі має діяти максимально проста і зрозуміла схема: здав молоко — отримав за квитанцією дотацію, вигодував теличку чи бичка — через півроку отримуєш стільки-то гривень, а через рік ще стільки ж, догодував до кондиції — ще премія.