Хочуть, щоб глава парламенту міг ініціювати звільнення суддів КС

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендує парламенту відправити на доопрацювання проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо впорядкування діяльності Конституційного Суду України з метою гарантування верховенства Конституції та захисту прав і свобод громадян).

Законопроектом, зокрема, пропонується: зменшити розмір посадового окладу судді Конституційного Суду, встановивши його на рівні посадового окладу судді місцевого суду; позбавити суддів КС можливості отримати службове житло; обмежити пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) максимальним розміром та зменшити видатки з державного бюджету на фінансування КС у 2012 році; збільшити кворум повноважності засідань КС і кворум прийняття ним рішень.

Члени комітету зазначили, що аналіз норм Конституції свідчить: надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

Тому запропоновані у проекті норми стосовно зменшення розміру посадового окладу судді КС, позбавлення їх можливості отримати службове житло, обмеження пенсії та зменшення видатків з державного бюджету на фінансування установи у 2012 році не можуть бути підтримані.

Натомість члени комітету підтримують зміни про збільшення кворуму повноважності засідань Конституційного Суду (з 12 до 15 суддів) і кворуму прийняття рішень (з 10 до 13 суддів); зменшення кількості народних депутатів, які мають право вносити пропозиції щодо кандидатур на посади суддів.

Народні депутати вважають, що можна підтримати й пропозицію щодо доповнення статті 216 Регламенту Верховної Ради положенням, відповідно до якого «питання про звільнення з посад суддів Конституційного Суду може ініціювати Голова Верховної Ради або не менш як сорок п’ять народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради», оскільки сьогодні Регламентом не визначено суб’єкта, який може ініціювати питання про звільнення з посад суддів КС. Однак, на переконання парламентаріїв, механізм реалізації такої ініціативи народними депутатами не зрозумілий. До того ж запропоноване доповнення статті 216 Регламенту не врегульовує повною мірою питання про звільнення з посад суддів Конституційного Суду, що виникають у процесі її застосування.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення зміни до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.

У законопроекті, внесеному народним депутатом Володимиром Мойсиком, пропонується збільшити розміри штрафів за невиконання батьківських обов’язків у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а також запровадити альтернативний вид стягнення — застосування громадських робіт.

В. Мойсик пояснив необхідність запровадження альтернативного виду покарання у вигляді громадських робіт тим, що переважна більшість батьків або осіб, що їх замінюють, що притягаються до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як правило, зловживають алкогольними напоями, не мають постійних доходів, проживають за рахунок соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям або за рахунок допомоги, що виплачується при народженні дитини. А тому покарання у вигляді штрафу позначається на матеріальному становищі таких сімей.

Члени комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, сприятиме посиленню відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей, запобіганню вчинення нових правопорушень і підвищенню рівня правової культури громадян.

Комітет із питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать праву Європейського Союзу.

Зокрема, це проект закону про внесення змін до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо первинних документів). Комітет зазначив, що законопроект не суперечить принципам, закріпленим у Директивах ЄС щодо обов’язковості складання компаніями річної та консолідованої звітності на підставі однакових вимог, визначених Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Також комітет визнав такими, що не суперечить праву Європейського Союзу, проекти закону про внесення змін до статті 7 Закону «Про пестициди і агрохімікати» (щодо упорядкування надання адміністративних послуг).