У владних кабінетах намагаються відвернути «соняшникову експансію»
Схоже, головним клопотом весняної посівної для місцевої влади на Херсонщині стане навіть не сприяння в пошуку пільгових кредитів чи «вибивання» бюджетних компенсацій за озимі, загиблі під час осінньої посухи. А спроба відвернути аграріїв від багаторічної практики засівати поля соняшником. Оскільки з 612 тисяч гектарів озимих у південному степу зійшли тільки 412,8 тисячі га, до ярового клину зненацька додалося двісті тисяч гектарів. І в аграріїв, котрі на них господарюють, виникає спокуса піти найлегшим шляхом: не купувати на засів елітну кукурудзу чи пшеницю (вона, до речі, почала стрімко дорожчати), а закинути в ниву те, що завжди під рукою — насіння соняшнику, якого в засіках залишилося багато ще з минулого щедрого року.
Але в такому разі й регіон, й самі землероби можуть втратити більше, ніж надбати. За попередніми даними Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, в області соняшниковий «клин» і без того виходить другий за площею: ним сільгосппідприємства планують засіяти 252 тисячі гектарів, тоді як озимої пшениці після посухи 2011 року маємо всього 376 тисяч гектарів, сої буде 91,8 тисячі гектарів, а ярої пшениці — взагалі не більш як 1,8 тисячі га. До того ж використання соняшникового насіння, зібраного на тому чи сусідньому полі торік, на богарі дасть 7—8 центнерів з гектара. Якщо ціни впадуть, застерігають у владних кабінетах, продаж врожаю дасть змогу хіба що заплатити за пальне, оренду паїв та з робітниками сяк-так розрахуватися — на розвиток нічого не залишиться.
Щоб відвернути такий сценарій, влада вдається до нестандартних кроків — агітує за використання альтернативних культур, заохочує бізнесменів до укладання з виробниками ф’ючерсних контрактів саме на врожаї сорго та кукурудзи тощо. Голова Херсонської обл-держадміністрації Микола Костяк якось навіть публічно пообіцяв, що аграрії, котрі вирощуватимуть соняшник на зрошуваних землях, можуть не розраховувати на бюджетну компенсацію плати за використану воду. Враховуючи, що вартість поливу гектара угідь у нас сягає тисяч гривень за сезон, погроза серйозна. Та чи вистачить у регіональних чиновників законних повноважень для подібних рішень?
«Не можу не погодитися, що в пропозиції голови облдержадміністрації є раціональне зерно. Систему зрошення, на розбудову якої за радянських часів витратили мільярди державних рублів, треба використовувати тільки для вирощування найпотрібніших культур, які для краю та держави мають стратегічне значення — зернові та люцерна для годування худоби.
А соя чи той самий соняшник для господарств мають суто «комерційне» значення: за Союзу голова колгоспу, котрий на зрошуваних землях соняшник висаджував, міг і партквитка позбутися, — розкладає аргументи по поличках голова Херсонського облводгоспу Єгор Коваленко. — Але ні облводгосп, ні виконавча влада на місцях не мають повноважень вирішувати, кому надавати компенсацію за воду та дизпаливо для роботи зрошувальних установок, а кому ні — порядок таких виплат щорічно визначається окремою постановою Кабінету Міністрів». Цьогоріч такої постанови ще не було, хоча гроші на компенсації у сумі 50 мільйонів гривень у державному бюджеті закладені».
Вирощуванню за стандартною технологією на полях одних і тих же культур, котрі не потребують великих вкладень та забезпечують стабільний прибуток, але знижують родючість грунтів, мали б завадити зміни до Закону «Про землеустрій». Згідно з цим документом, з 2013 року землевласникам та орендарям треба буде в обов’язковому порядку розробляти еколого-економічні обґрунтування сівозміни. Законодавчі «перестороги» покликані покласти край зловживанню соняшником та ріпаком. Однак на Херсонщині і цей механізм спрацює лише частково. Адже зобов’язання стосуватимуться господарств, які мають у своєму розпорядженні понад сто гектарів ріллі. Тоді як в нашій області з 1266 сільгосппідприємств такі площі обробляє лише половина з них. Інші ж виживають на жалюгідних клаптиках у кілька гектарів — структурування аграрного бізнесу в Таврії просто ще не завершилося, і вчити працювати на землі цивілізовано треба буде ще багато років, а не тільки напередодні весняної посівної.
Херсонська область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
