Через кадрову чехарду на Херсонській митниці зазнають збитків і скарбниця, і бізнес
Оскільки мало не всі найбільші підприємства Херсонщини є бюджетоутворюючі, важливим джерелом доходу залишаються надходження від сплати мит і різних зборів. Однак і це джерело бідніє просто на очах: у лютому нинішнього року відрахування від «розтаможки» в області навіть не впали, а просто обвалилися майже на сімдесят відсотків, що скарбниці загрожує недобором близько сорока мільйонів гривень!
Безперечно, неабияк цьому сприяли підходи до мілководних річкових і морських портів Скадовська, Генічеська, Херсона, які в люті лютневі морози покрилися кригою. Вона протримається як мінімум до кінця березня. Щоб провести кораблі з гирла Дніпра до Херсона, потрібно складати каравани, організовувати їхній супровід буксирами криголамного типу, а це займає три-чотири дні. Не бажаючи гаяти час на стоянку у Дніпро-Бузькому лимані, судна повертають у «теплі» порти сусідньої Одеської області. А разом з ними туди йдуть і мита. Але зменшення потоку вантажів із масштабами недобору доходів від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності все одно абсолютно непорівнянно.
Приміром, того-таки лютого найбільший у регіоні Херсонський морський торговельний порт обробив майже 180 тисяч тонн вантажів за нормальних для нього обсягів у 250—260 тисяч тонн. Отже, обсяги «перевалки» зменшилися приблизно на чверть, але ніяк не на сімдесят відсотків. То в чому ж річ? Імпортери називають зовсім іншу причину бюджетного недобору — суб’єктивний чинник. А саме: після того, як начальник Херсонської митниці Віталій Булюк, який добре показав себе, пішов працювати в центральний апарат Держмитслужби України, а на його місце був призначений київський «апаратник» Армен Айрапетян, швидкість «розтаможки» дивним чином упала. Особливо на контейнерних перевезеннях. Дійшло до того, що одержувачі цих вантажів змушені були по два-три тижні чекати, поки митниця дасть «добро» на пропуск їхніх товарів. Вітчизняні, італійські та турецькі фірми засипали уряд скаргами, і Києву довелося реагувати — Армена Айрапетяна перевели працювати заступником начальника Севастопольської митниці, а на його місце знову-таки тимчасово виконуючим обов’язки поставили першого заступника начальника Запорізької митниці Олексія Бочка. Отже, менш як за два місяці на Херсонщині змінилися три головні митники!
Але найнеприємніше, що ніхто не може сказати, які приховані процеси відбуваються на митниці і до чого готуватися експортерам та імпортерам. Рядові її співробітники нічого не підтверджують і не спростовують. Вони бояться будь-що коментувати, побоюючись сказати щось «не так» і викликати гнів начальства. Армен Айрапетян за час своєї роботи в. о. начальника Херсонської митниці до спілкування з журналістами схильний не був, а його спадкоємець інтерв’ю не дає, оскільки не ввійшов у курс справи — принаймні саме так трактує ситуацію прес-секретар Херсонської митниці Тетяна Смоленська. Ясно одне: якщо бізнесу тут продовжать встромляти палиці в колеса, то суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зазнавати збитків не будуть, а почнуть спрямовувати свої товари в інші області й конкуруючі порти. Тоді ще чутливіших збитків зазнають місцеві портовики, і адміністративний «перебір» призведе до солідного бюджетного недобору, що під час кризи Херсонщина вочевидь не може собі дозволити.