На запитання «Голосу України» відповідає заступник голови Державної служби молоді та спорту, член НОК Вадим Сисюк (на знімку).
— Минулий рік — передолімпійський, розкажіть про досягнення в ньому українських спортсменів.
— Як і кожний такий рік, він був особливо важливим і відповідальним. Наші атлети виборювали ліцензії на участь в Іграх у Лондоні. Було багато змагань і перемог українських спортсменів.
Щодо олімпійських видів, то якщо 2010 року ми здобули одну золоту нагороду на чемпіонатах світу, то в 2011-му — шість! Нагадаю імена чемпіонів: це легкоатлетка Ольга Саладуха з Донецька, представниця сучасного п’ятиборства Вікторія Терещук з Луганська. Легендою спортивного року стали наші боксери, які на чемпіонаті світу в Баку здобули п’ять нагород — чотири золоті й одну срібну. Вони показали найкращий командний результат, обійшовши фаворитів — кубинців та росіян. «Золото» виграли Василь Ломаченко, Тарас Шелестюк, Євген Хитров, Олександр Усик. Відповідно було здобуто шість ліцензій на Олімпіаду в Лондоні.
— А якщо порівняти здобутки передолімпійських 2011-го і 2007-го років?
— Пригадайте, Олімпіада в Пекіні була однією з найуспішніших для нас — одинадцяте загальнокомандне місце серед 181 держави. 2007 року українці на чемпіонатах світу в олімпійських видах здобули 15 медалей: 1 золоту, 7 срібних та 7 бронзових. 2011 року вибороли 21 медаль, з яких, як я вже говорив, 6 золотих, 3 срібні та 12 бронзових. Такі результати, звісно, вселяють певний оптимізм і надії на олімпійські звитяги в Лондоні.
— Скільки лондонських ліцензій вже є у нашій скарбничці?
— Ще тривають кваліфікаційні змагання на їх здобуття. Скажу, що на кінець лютого право на участь в Олімпійських іграх 2012 року вибороли 179 спортсменів України у 18 видах спорту. Ми змагатимемося в кульовій стрільбі та стрільбі з лука, плаванні, легкій атлетиці, кінному спорті, стрибках у воду, сучасному п’ятиборстві, веслуванні на байдарках і каное, академічному веслуванні, вільній боротьбі, спортивній та художній гімнастиці, боксі, важкій атлетиці, стрибках на батуті, велоспорті (шосе), вітрильному спорті, тхеквондо ВТФ.
Є маленькі рекорди. Так, ми здобули найбільшу за роки незалежності кількість ліцензій зі стрибків у воду — 11 з 12 можливих. Максимум ліцензій — 10 — завоювали наші важкоатлети минулого року на чемпіонаті світу в Парижі. З таких видів спорту, як фехтування, тріатлон, дзюдо, настільний теніс, бадмінтон право на участь в Іграх визначатиметься у травні-червні за рейтингом міжнародних федерацій із цих видів спорту.
— Яка кількість спортсменів від України взагалі може взяти участь в Олімпіаді?
— Загалом право на участь в Іграх XXX Олімпіади можуть здобути 230 наших атлетів. Держмолодьспортом затверджені списки спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь в лондонській Олімпіаді. Загалом 533 особи з 29 видів спорту, з них 109 спортсменів елітної групи, 341 — провідної, 66 — перспективної групи.
— Яку роботу безпосередньо зараз проводить Держмолодьспорт щодо підготовки до Ігор?
— Наші фахівці розробили графік проходження попередньої акредитації на Ігри, графік обміру для екіпірування, з 1 лютого до 23 березня цього року тривають процедури отримання біометричних даних учасників змагань. Розроблено графік перельоту офіційної делегації України до Лондона, надана попередня інформація про спортсменів та тренерів для виготовлення парадної і спортивної форми. Ну і головне: атлети вступили в головний, заключний етап підготовки до участі в Іграх XXX Олімпіади, а це — збори, змагання, кваліфікаційні турніри тощо.
— Скільки коштів виділено цього року на підготовку до Олімпіади?
— Фінансування підготовки наших спортсменів до Олімпіади повністю здійснюється за кошти держбюджету. Особливості в тому, що гроші надходять за двома програмами. Одна — загальна, кошти з якої використовуються на змагання в Україні, за кордоном, а також на навчально-тренувальні збори. Нинішнього року вона становить 200,5 мільйона гривень. Ще одна — включає підготовку спортсменів на заключному етапі та участь в Олімпійських іграх. Вона становить понад 52 мільйони гривень. Держмолодьспорт звернувся до уряду з проханням внести зміни до держбюджету 2012 року — з тим, щоб збільшити видатки на проведення навчально-тренувальних зборів та змагань з олімпійських видів спорту до 260 мільйонів гривень.
— Чим це обумовлено?
— Насамперед, збільшенням вартості харчування, розміщення та фармакологічного забезпечення спортсменів-кандидатів на участь в Іграх, орендних послуг за використання спортивних споруд та об’єктів, збільшенням цін на паливо-мастильні матеріали, транспорт, зростанням вартості участі атлетів у міжнародних змаганнях, особливо в країнах Європи.
— Ще одна важлива складова розвитку спорту, без якої його бути не може, — сучасна інфраструктура. Яка ситуація зі спортивними спорудами зараз?
— Ситуація не найкраща, бо у спортивну інфраструктуру за останніх 20 років практично не було інвестицій. З близько 80 баз, які мають статус олімпійських, тільки базу в Кончі-Заспі у Києві можна з натяжкою назвати такою. Багато об’єктів зруйновані або перепрофільовані. Зрозуміло, що інфраструктура — одна з передумов розвитку масового і професіонального спорту. Ця тема піднімалася на засіданні Гуманітарної ради при Президенті Україні у вересні 2010 року, де главою держави було підтримано пропозицію про будівництво в країні басейнів, льодових арен, спортмайданчиків.
Наша служба запровадила єдиний електронний реєстр спортивних споруд. Зараз там понад дві з половиною тисячі об’єктів: спортивні комплекси, басейни, ковзанки, спортмайданчики. Ми хочемо мати реальну картину з інфраструктури. Реєстр також допоможе нашим громадянам з інформацією про види фізкультурно-спортивних послуг, які надаються на цих об’єктах.
— А які здобутки в цьому напрямку вже є?
— Минулого року, як відомо, відкрито нові та реконструйовано старі арени у Львові, Одесі, Луганську. Розпочато роботи з реконструкції бази «Конча-Заспа». Підготовлена концепція розвитку цього центру, якою передбачено будівництво легкоатлетичного манежу, басейну, критої льодової арени, універсального спортивного комплексу для боротьби, спортивної та художньої гімнастики, важкої атлетики, фехтування, легкоатлетичного стадіону. На стадії затвердження проект побудови Олімпійського центру підготовки національних команд з водних видів спорту в Цюрюпинську Херсонської області та ін. Триває розробка інфраструктури розвитку зимових видів спорту у Карпатах. До речі, на останньому виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму щодо перспектив проведення зимової Олімпіади—2022, яке відбулося на базі ГК «Буковель» в Івано-Франківській області, її керівництво запропонувало проект, за яким готове вкласти у розвиток інфраструктури за 10 років підготовки до зимових Олімпійських ігор мільярд доларів.
Попри фінансові труднощі, в регіонах будують спортивні майданчики, ковзанки. Приміром, на Донеччині вже цього року таких майданчиків було відкрито понад чотири десятки. Разом із тим вважаю, що вирішення проблеми — в ґрунтовному комплексному підході до розбудови спортивної інфраструктури.
— Як уже згадувалося, нинішній рік проходить під знаком Олімпійських ігор, футбольного Євро. А ще його в нашій країні оголошено Роком спорту та здорового способу життя. То які головні акценти в роботі відомства в цьому напрямку тепер?
— Масовий спорт і спорт вищих досягнень — взаємозалежні. Сьогодні здоров’я і довголіття наших громадян — це питання державної ваги і державної безпеки. Вам відомо, які у нас великі демографічні втрати за останні 20 років. А найбільше багатство країни — це люди, їх потенціал. Головне завдання кожної держави — зберегти і примножити його. Без спорту, без здорового способу життя це неможливо. Тому впровадження в суспільну свідомість ідеології пріоритетності здорового способу життя та занять фізичною культурою і спортом вважаємо зараз ключовим. Таке бачення покладено і в основу Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2012—2016 роки, розробленої нами. Зараз її проект проходить узгодження в центральних органах влади.
— Розкажіть про заходи, котрі відбуватимуться в рамках Року спорту?
— Для відродження моди на спорт насамперед потрібні рекламні кампанії, окремі вже проводяться (НОК України, СКУ). Але цього замало — потрібна підтримка потужних ЗМІ, зокрема загальнонаціональних телеканалів. За планом проводитимуться масові спортивні заходи серед дітей та молоді до Євро-2012, літні та спортивні Ігри молоді України, масові студентські та шкільні змагання, спартакіади школярів, турніри в таборах відпочинку та оздоровлення, для ветеранів, військовослужбовців, державних службовців, працівників правоохоронних органів, людей з особливими потребами. Назву такі заходи для дітей, як Всеукраїнські змагання з футболу «Шкіряний м’яч», «Ігри чемпіонів», «Майбутній олімпієць», «Старти надій», «Тато, мама, я — спортивна сім’я», спартакіада «Повір у себе» для дітей з особливими потребами, Всеукраїнська естафета «Спорт для всіх єднає Україну» тощо. До Євро-2012 також ініціювали Всеукраїнську соціальну акцію «Давай разом!», де одним із підпроектів є навчання дітей грі у футбол, іншим ігровим видам спорту.
— Як варто нашим читачам прожити Рік спорту та здорового способу життя?
— Активно. Пам’ятаючи, що наше здоров’я — в наших руках: ми можемо його зіпсувати, сидячи за комп’ютером або за пляшкою пива, а можемо укріпити і примножити, багато рухаючись. Повірте, той, хто бажає, завжди знайде можливості. Ще й покаже добрий приклад своїм дітям. Отже, робімо правильний вибір.
Василь Ломаченко (бокс).
 
Ольга Харлан (фехтування).
 
300
Наталія Добринська (легка атлетика).
Розмову вела Лариса ЧОРНОПИСЬКА.
На знімках: троє зі славного загону українських атлетів, котрі вже відчули смак олімпійських перемог.
Фото надані Державною службою молоді та спорту і Віктором БРАНИЦЬКИМ.