Михайло ЧЕЧЕТОВ, Партія регіонів:

— Минулої неділі в багатьох населених пунктах України відбулися чергові вибори керівників місцевих органів влади. В абсолютній більшості переконливу й гарну перемогу здобули кандидати від Партії регіонів. Це ще раз підкреслює, що народ вірить і підтримує Партію регіонів. 13-й з’їзд Партії регіонів, що відбувся, продемонстрував, що тільки єдність і широка консолідація політичних сил є гарантією модернізації країни й підвищення рівня життя людей. 
Уперше в історії незалежної України розроблено й буде реалізовано соціальну реформу. Ключовими етапами на цьому шляху стануть: впровадження податку на розкіш, скасування депутатської недоторканності, скорочення масштабів корупції й, звичайно, справедливий розподіл національного багатства через зростання доходів людей. До травня буде перераховано розміри пенсій для дев’яти мільйонів пенсіонерів, у результаті чого люди додатково одержать понад 100 гривень. Уже з березня збільшать виплати для 300 тисяч шахтарів-інвалідів, інших потерпілих на виробництві й членів їхніх родин. У середньому щомісяця люди отримають додатково по 400 гривень. Майже удвічі зросте розмір грошової допомоги інвалідам війни до 9 Травня. На основі аналізу наших можливостей відновиться виплата компенсацій за внесками громадян в Ощадбанку СРСР. І це тільки частина ініціатив, які реалізує наша команда.
Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, «БЮТ-«Батьківщина»:
— Європейський суд з прав людини прийняв рішення про необхідність лікування Юлії Тимошенко поза межами Качанівської колонії у стаціонарному лікувальному закладі. Суд в офіційному повідомленні зобов’язав уряд України виконати це рішення. Президент Янукович, міністр закордонних справ, представники уряду, голова парламенту не раз заявляли, що влада беззаперечно виконуватиме рішення Європейського суду. Водночас міністр юстиції дозволяє собі ставити під сумнів рішення Європейського суду. Фракція вимагає заслухати міністра юстиції Лавриновича з інформацією про заходи з виконання рішення Європейського суду з прав людини про лікування Тимошенко у стаціонарній лікарні. Ю. Тимошенко було засуджено не за злочини, а винятково через її непохитну позицію та опозиційну діяльність. І замовники, і виконавці судового фарсу над нею це добре знають.
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна — Народна самооборона»:
— За 20 років Україна ніби пробула під ворожою окупацією. Соціально-економічні показники — ніби цифри втрат на війні. Неоголошеній війні проти власного народу. За критеріями ООН, в Україні 80 відсотків громадян є бідними, а наша держава за рівнем добробуту посідає одне з останніх місць в Європі. У Пенсійному фонді утворилася величезна дірка в 30 мільярдів гривень. Не зрозуміло, як уряд до кінця цього року виплачуватиме 95 мільярдів гривень зовнішніх запозичень. Авторитетні західні структури вже прямо заявляють про можливість дефолту України. І влада все для цього робить, особливо вона нервує через вибори і свій низький рейтинг. Тому, з одного боку, здуває нафталін із конфліктних тем і знову ділить Україну на дві частини. Президент спеціально провокує у суспільстві протистояння через статус російської мови. Ненависть громадян до влади він намагається перетворити на ворожнечу між людьми, які спілкуються різними мовами. Опозиція внесла законопроект, спрямований на реальне покращення соціальних стандартів. Законопроект Арсенія Яценюка передбачає до кінця року підвищити мінімальні пенсії на 265 гривень, а мінімальну зарплату — на 340 гривень. Ідеться майже про 14 мільйонів пенсіонерів, 3,5 мільйона працівників бюджетної сфери, а також допомогу малозабезпеченим сім’ям.
Петро СИМОНЕНКО, Комуністична партія:
— В Україні розпочали реформу житлово-комунального господарства, яка загрожує народу новими важкими випробуваннями. Інфраструктура ЖКГ у жахливому стані, 60 відсотків металофонду зносилося за давністю, також повністю потрібна заміна 60 відсотків металоконструкцій транспортної інфраструктури й трубопроводів. У Донецькій області, наприклад, в аварійному стані перебуває близько 40 відсотків магістральних водогонів, понад 50 відсотків вуличних і 60 відсотків внутрішньоквартирних водопровідних мереж. У результаті за 2011 рік шляхом до споживання згубилося 237 мільйонів кубометрів води, у той час, як жителями області було використано 155 мільйонів кубометрів води. Втрати теплової енергії становлять півтора мільйона кілокалорій. Цього з лишком вистачило б для опалення таких міст, як Маріуполь і Макіївка. Сьогодні для того, щоб відновити інфраструктуру ЖКГ до рівня, який був у радянській Україні наприкінці 80-х — початку 90-х років минулого століття, необхідно не менш як 700 млрд. гривень. А на наступний рік держбюджетом передбачено лише п’ять. Запитання: звідки брати гроші на реформу? Виходить, оплачувати доведеться простим громадянам зі своєї кишені. 
Валерій БАРАНОВ, Народна партія:
— Загальновідомо, що реформи можуть іти тільки знизу вгору. Очевидно, що ніхто до сьогодні не вислухав селян уважно, не поставив себе на їхнє місце й не запропонував програму наших спільних дій для зміни ситуації. За 20 років поголів’я корів скоротилося втричі, а кількість підприємств — в 10 разів, виробництво молока скоротилося вдвічі, м’яса — в 4 рази. Які ще потрібні факти, щоб зрозуміти, що всі вжиті заходи за 20 років не правильні й не дають позитивного результату? Виробники монопольно знизили закупівельну ціну на молоко до 1,80 — 2,10 гривні за літр. Це створило ситуацію безглуздя й збитковості розведення корів. Райони одержують директиви розводити корів і доповідати про це, але, мабуть, так розв’язати проблему не можна. Відзвітуються, але корів виріжуть, як і запланували. Якщо терміново не встановити мінімальну ціну на молоко на рівні 3 — 3,50 гривні, то скоро ми корів бачитимемо лише в зоопарку.
Павло МОВЧАН, «Реформи заради майбутнього»:
— Мовне питання є фундаментальним буттям кожної нації. Саме тому воно лежить в підвалинах кожної держави і посідає визначальне місце в конституціях провідних європейських держав. Конституція України цілком логічно і вмотивовано віднесла до засадничих статей Основного Закону новітньої української держави мовне питання. Чому ж у черговий раз чиниться чергова спроба мовне питання вирішити в Україні у неконституційний спосіб? І чому саме гарант Конституції збурює суспільні настрої, нав’язуючи свою думку про те, що всупереч здоровому глузду, всупереч розвиткові історії, мовно-культурний колоніальний стан в Україні має зберігатися й далі й бути «законодавчо врегульованим»? Забуваючи про те, що в преамбулі до Конституції сказано, що Україна — держава української нації, а в статті 10 зазначено, що державною мовою в Україні є українська. Не будемо торкатися проблем двомовності та їх наслідків.