Великі агрохолдинги не доплачують до бюджету, або Дещо про злидарів-інвесторів та рогату худобу

Про те, що стан «пацієнта» — тобто тваринництва — коматозний, свідчить статистика: за останні 10 років на Сумщині поголів’я великої рогатої худоби скоротилося майже у 2,5 разу — з 226 тисяч до 98,2(!) тисячі голів, свиней — у 5 разів, овець — у 8 разів. Хоча якихось два десятиріччя тому рубрика «Тваринництво — ударний фронт!» була однією із найпоширеніших на газетних шпальтах. Тепер така «новація» сприйнялася б щонайменше як чорний гумор.

У старі добрі часи тваринництво розвивали насамперед для забезпечення продовольством населення, при цьому попутно розв’язуючи проблему зайнятості селян. У фарватері тваринництва впевнено трималися овочівництво, буряківництво та решта підгалузей агровиробництва.

Утім, й нині, як вже було написано, чиновники час від часу переймаються питаннями села загалом і тваринництва зокрема. На лютневу сесію Сумської облради, серед інших, було винесено питання: «Про виконання рішення обласної ради від 16. 05. 2008 р. «Про програму розвитку сільських територій Сумської області на 2008—2011 роки». Сесії останнього скликання зазвичай проходять у дусі абсолютного конструктивізму. Цього разу доповідач також довго заколисував присутніх переможними реляціями. Хоча, як іноді кажуть, були й інші думки. Так, депутат Григорій Поляков запропонував роботу виконавчої влади з розвитку сільських територій визнати «недостатньою».

Взагалі, за попереднє десятиліття за кількістю прийнятих програм на душу населення Сумщина може стати на двобій хоч з Євросоюзом. Якби вони ще й виконувалися... Так, згідно з озвученою програмою, в сумське село передбачалось вкласти лише бюджетних коштів понад 850 мільйонів гривень. Насправді держава свої зобов’язання виконала на 20,7 відсотка, регіональний бюджет — заледве на 13 відсотків.

Навіть «просунутим» дошкільнятам відомо: економічне благополуччя кожного суб’єкта господарської діяльності залежить від результатів господарювання. Депутат Поляков звернув увагу колег на такий нюанс. Торік Сумщина зібрала 2,5 мільйона тонн зерна. Врожай вродив рекордний, а до бюджету тим часом надійшло на 164 мільйони гривень менше від запланованого. Депутат дохідливо пояснив присутнім, куди запропастилася «недоїмка». Приблизно половину ріллі на території області, а це понад 500 тисяч гектарів, використовують великі агрохолдинги, зареєстровані десь за тридев’ять земель. Їх у регіоні — до десятка, і кожен, без жодних докорів сумління, на повну використовує місцеву інфраструктуру та місцеві ресурси. Так ось, у заїжджих, чи то зальотних добродіїв, за підрахунками депутата, податкове навантаження на один гектар інколи в десять разів менше, ніж у місцевих сільгоспвиробників. У деяких «злидарів-інвесторів» воно становить 20—40 гривень, тоді як у їхніх конкурентів найменша ставка 400 гривень. Ось вам задекларовані рівність, паритет і, заодно, «батьківське піклування» держави про товаровиробника.

Але повернімося до тваринництва. Побутує думка, що село живе, доки у ньому є бодай одна корова. Худоба дає селянам роботу, годує, одягає і село розвиває...

Згаданою тією ж таки програмою розвитку сільських територій Сумщини упродовж чотирьох років було заплановано збудувати та реконструювати 45 молочних комплексів з доїльними залами. З потугами ввели один комплекс і 14 залів. Обласний бюджет на розвиток галузі загалом мав надати 16,5 мільйона гривень. Виділив на порядок менше, а торік програма взагалі не фінансувалася. Проект «Власний дім» замість обіцяних 4 мільйонів гривень торік отримав неповний мільйон. У тар-та-ра-ри провалилася й «Сільська криниця», яку профінансували лише на 25 відсотків. Проекту «Питна вода» взагалі не дісталося бодай копійки.

Пригадується мені, як нещодавно у владних кабінетах тішили селян створенням в області кількох десятків обслуговуючих кооперативів. Та, як відомо, обіцянка-цяцянка... Кошти виділялись двічі, і стільки ж разів відкликались.

За тією самою програмою у глибинці передбачалось будівництво 7,6 кілометра доріг з твердим покриттям, збудували «аж» 200... метрів. «Твердих» сільських вуличних доріг замість 81 кілометра насилу звели один...

Цей «розквіт» не в останню чергу посприяв стрімкому скороченню сільського населення. На Сумщині за ті ж чотири роки, приміром, воно зменшилося на 13 тисяч чоловік. Річна народжуваність на селі впала на 400 дітей, трудова зайнятість скоротилась на 22 відсотки. А ще закрилось 30 шкіл, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, п’ять дільничних лікарень і 34 заклади культури: 19 клубів і 15 бібліотек. 

Тим часом на одному із засідань колегії Сумської облдержадміністрації знову гриміли «фанфари». Мовляв, за показниками розвитку сільських територій область посіла... 3-тє місце в Україні! Якщо у «бронзової призерки» національної першості справи швах, то куди тоді «заїхали» регіони-аутсайдери?..

І насамкінець. Пропозицію Григорія Полякова сесія «прокотила». Інформацію обл-держадміністрації про виконання роботи в рамках програми депутати «взяли до відома», після чого питання розвитку сільських територій було знято з контролю...

Але «відродження» українського села триває... Нині на Сумщині стартувала чергова обласна соціально-економічна програма «Нова Сумщина-2015». Як і попередні — грандіозна і також акцентована на відродження села. Скільки грошей на «розквіт» буде витрачено і які результати — про це, напевне, знов говоритимуть на сесії облради. Років, десь, через чотири.

Сумська область.