Фермерське господарство «Лан», що у Шестовиці Чернігівського району, як і більшість подібних на Придесенні, стало на ноги завдяки сумлінній праці.

Валентина Лугіна пропрацювала 15 років дояркою на фермі, Микола Михайлович — ще більше трактористом у місцевому господарстві. Стартові умови у них були практично нульові. Але майнові паї, власна земля, роботящі руки дали передумови для розвитку свого приватного бізнесу, забезпечили роботою власних дітей. Із селом пов’язали своє життя їхні сини — Сергій та Олексій. Якщо багато їхніх ровесників поїхали шукати надійного хліба у Чернігові та Києві, то вони вирішили працювати спільно з батьками.

У Шестовиці розпалося КСП. Для села — це чимала проблема.

 

— Але ми раді, що тепер у нас є дружна фермерська родина, — повідомила секретар сільської ради Надія Болтрик. — Допомогла впорядкувати сміттєзвалище. А цієї зими своїм трактором прочищали від снігу сільські вулиці.

Розчищали фермери снігові кучугури і в сусідньому селі Києнці, де теж орендують кілька полів.

Родина викупила приміщення колишнього тракторного стану. І тепер мають свою майстерню, базу для зберігання тракторів, двох комбайнів, сільгоспінвентарю. Загалом зі своєю та орендованою землею фермери обробляють 300 гектарів, доглядають три корови, п’ятеро поросят.

Родзинкою «Лану» є ремонтна майстерня. Парадокс хазяйнування Лугіних у тім, що вони не купили за час фермерування жодного трактора. Але техніка у них ... нова. Мають два Т-150, три ЮМЗ, ДТ-75.

— Ми порахували, що замість непосильного кредиту в 350 тисяч гривень для придбання новітнього трактора краще його зробити самим, — розповів фермер Сергій Лугіна (на знімку). — Купуємо всі необхідні запчастини, агрегати. І з них складаємо нову техніку. Так виходить утричі дешевше!

— І фарбуєте складене вдома?

— Так, маємо і таке обладнання.

— Верстати залишилися ще з колгоспних часів?

— Ні, усе було розкрадено, вирізане...

— Купували нове?

— Ні. У Чернігові багато підприємств занепало. Тому придбали у них за доступною ціною старі токарний, свердлильний верстати. Маємо зварювальний агрегат, інше потрібне обладнання. Отож рихтуємо, фарбуємо все самі.

— Й іншим фермерам допомагаєте?

— Якщо звертаються, то чого б і ні.

Сергій закінчив Ніжинський агротехнічний коледж, за фахом — механік. Тож він тепер — добра опора батьку у складанні нової техніки, ремонті причіпного сільгоспінвентарю. Нещодавно фермери виготовили причіп для перевезення гною, врожаю. Після весняно-польових робіт планують розпочати складання нового Т-150. Восени засіяли 80 гектарів озимим житом, чотири гектари — елітною пшеницею. Планують також вирощувати на 15 гектарах гречку, на 10 гектарах — картоплю, на 60 гектарах — овес, на інших площах — просо.

Чернігівська область.

Фото автора.