У партійних і виборчих штабах підраховують, як вигідніше провести парламентську кампанію. На сто відсотків ніхто не впевнений, що виборчий закон не зазнає змін. Інше питання, як розподілять округи? По максимуму чи по мінімуму. Від цього залежатиме, скільки депутатів обиратиме регіон — десять чи дванадцять. Соціолог Володимир Подгорнов, президент українського фонду «Громадська думка», вважає, що депутатські мандати в мажоритарних округах розділять кандидати «Свободи», «Фронту змін» та впливові й авторитетні особистості.
На жаль, на Львівщині штаби не люблять соціологів, особливо там, де все схоплено, а конкуренти виконують технічну роль. У таких округах результат можна передбачити задовго до виборів.
Домовитися заздалегідь
Найбільш дієву технологію на виборах-2012 у сільських районах можна умовно назвати вмінням домовлятися. Кандидат веде перемовини з місцевими елітами. В селі — це священик, голова сільської ради, директор школи, фельдшер медпункту, авторитетні люди. Кожному з них щось пообіцяють. Відкрито священики ні за кого не агітуватимуть. Для цього існує церковний комітет, який є найкращим пропагандистом. Ходить по селі дядько і всім говорить: «Микола купив для церкви іконостас чи заасфальтував дорогу». На рівні району переговори вестимуться з керівниками владних структур, політичних осередків та підприємцями.
— Технологія домовленостей додає впевненості заможним людям, але віддаляє нас від демократії, — каже Володимир Подгорнов. — Якби ми хоч раз проголосували чесно, результат би всіх приголомшив. Домовлятися будуть більше на Заході України, де вже пережили революційні потрясіння, але на Сході ми відчуємо бунтарський дух.
Якщо вірити львівському соціологу, галичани вибиратимуть менше зло з користю для себе.
Підгодований округ
Найлегше домовитися тому, хто кілька років працював у своєму виборчому окрузі. У Львівській області таких набереться з десяток.
Ви бували на рибалці? Протягом кількох днів ваші друзі підгодовують рибу, яка в одному місці звикає до щедрих порцій кукурудзи чи гороху. Ось тоді з’являєтеся ви з вудочкою і витягаєте коропців один за одним, немов з бочки. Отак і заможний кандидат кілька років допомагає своїм виборцям. З добрими намірами. Дає кошти на церкву, ремонтує дороги, фінансує лікування хворих. Таких називають «свій хлопець».
Депутати обласної ради брати Богдан і Ярослав Дубневичі щедро займаються благодійністю у Пустомитівському, Городоцькому, Самбірському та Мостиському районах. Старший Богдан, якщо вірити опублікованому в пресі звіту, торік на благодійність витратив півтора мільйони гривень. Близько мільйона — на церкви різних конфесій. За 570 тисяч гривень відправив на прощу шість тисяч віруючих, оплатив 75 поїздок священиків на землю обітовану. Молодший Ярослав профінансував встановлення пам’ятника Степану Бандері, допомагав школам та сиротинцям.
Брати мають успішне підприємство «Колійні ремонтні системи» та займаються агробізнесом. Ярослав не сходить з екранів львівського телебачення. Коментує усе підряд. До нього виборці за два роки встигли звикнути і ніхто навіть не здивується, коли прізвище Дубневич з’явиться серед кандидатів у депутати по Городоцькому виборчому округу.
У Старосамбірському районі за накатаною схемою працює один із колишніх керівників «Нафтогазу» Роман Лопушанський. Спонсорує, допомагає, возить людей на екскурсії, виступає на місцевому телебаченні. З’явився у рідному районі й почав активно про себе нагадувати за два роки до виборів. Такий кандидат може навіть під вибори відкрити невеличке промислове підприємство і створити кілька десятків робочих місць.
Грошовиті гастролери
Несподівано в якомусь з округів може з’явитися грошовитий бізнесмен. Буде щедро розкидатися грошима. Вирішувати проблеми району. Гроші візьмуть, голоси пообіцяють, але такі, як правило, в Галичині дуже часто програють. Галичани гастролерам не вірять. Скільки б грошей не пропонували. Після виборів такі кандидати, зазвичай, вимагають повернути невідпрацьовані кошти. Після останніх виборів уже наступного дня у Львівській області побили і пограбували кількох священиків. З чого експерти зробили висновок, що отці не дотримали слова, або паства до них не прислухалася. Тож гастролерам у селах виграти вибори дуже важко. Там відразу видно, хто є хто, бо громадська думка формується роками.
У великому місті, Львові, наприклад, простіше. Тут треба бути красномовним, впевненим у собі, мати гарний вигляд і світитися на екрані. Оригінальний та красномовний кандидат має більше шансів виграти у міському окрузі.
Від хати до хати
Можна розповісти кілька історій народних депутатів, які виграли вибори на Львівщині без великих фінансів, використавши просту технологію «від хати до хати». Уявіть собі простого дядька. Забите село. Автобус їздить тричі на тиждень. На подвір’я заходить відомий письменник та депутат В. Я., вітається, подає руку, знайомиться, розпитує про життя-буття. Наступного дня все село гуло, як пішки по дворах ходив Я.
Перебуваючи за гратами за антикучмівську кампанію, Андрій Шкіль виграв вибори у Городоцькому окрузі. Його мати разом з Лесею Гонгадзе пішли по селах і попросили людей допомогти визволити дитину з тюрми. Хто не відгукнеться на людську біду? Проти доброї справи навіть найзаможніші кандидати нічого не вдіяли.
Єдиний кандидат від опозиції
У Галичині уважно ставляться до теми об’єднання опозиції. Ідею висунення в мажоритарних округах єдиного спільного кандидата підтримують 63 відсотки жителів Львівської області, вважає соціологічна служба «Рейтинг». Люди готові за «єдиного» проголосувати, хоч не знають прізвища цієї людини. Не підтримали ідею лише 14 відсотків опитаних. Це не нова технологія. На парламентських виборах 2002 року в усіх округах виграли кандидати від блоку Віктора Ющенка. І лише тому, що представляли опозиційні партії.
У Старосамбірському окрузі несподівано для всіх переміг актор Іван Гаврилюк. Кілька років цей округ «підгодовував» колишній директор «Львівлісу» Орест Фурдичко. Задобрював кого лісом, кого увагою. Всюди ніби розставив своїх людей. А Гаврилюк зачитав звернення Ющенка до виборців і переміг.
У скрутні часи спрацьовують зовсім інші механізми, коли особистий інтерес відходить на другий план, а гору бере ідея державності та незалежності. В такі переломні часи галичан за жодні гроші ніхто не купить.
На Львівщині боротьба в мажоритарних округах розвернеться між кандидатами від опозиції і заможними бізнесменами, які захочуть здобути мандати в підгодованих ними округах. Карти можуть сплутати лише ті, кого нині називають моральними авторитетами. У Львівській області — це ректор Національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук, колишній політв’язень Мирослав Маринович. Поява в округах регіону лідерів всеукраїнського масштабу може докорінно змінити попередні плани та домовленості.
Молитовник з портретом бізнесмена
Жителям Жовківського та Яворівського районів безплатно роздали незвичний молитовник. Як правило, такі видання виходять за сприяння церкви. Цього разу у вихідних даних зазначається, що молитовник надрукований як приватне видання. У вступній статті віддається шана спонсору, депутату обласної ради Тарасові Козаку. На звороті обкладинки на всю сторінку надрукований його портрет.
Друкувати портрети кандидатів у депутати на останній сторінці книг — досить відомий прийом з арсеналу піартехнологій. Колишній керівник Львівщини, а нині народний депутат Степан Давимука, до речі, великий любитель книг, теж свого часу скористався нею. Тисячі людей безплатно отримали цікаві історичні книги. Але на релігійних виданнях ще жоден кандидат не друкував своє обличчя.
Львів.
