У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення реформування економіки, 1 березня цього року Інститутом законодавства Верховної Ради України, спільно із Спілкою економістів України та Державним фондом фундаментальних досліджень України, проведено «круглий стіл» на тему: «Фундаментальні наукові дослідження як базова складова інноваційного циклу».
Обговорено тенденції та пріоритети формування законодавства у сфері наукової політики, питання, пов’язані із заповненням правових прогалин, що виникли в ході фундаментальних наукових досліджень.
У роботі «круглого столу» взяли участь провідні вчені та спеціалісти у зазначеній сфері, працівники Апарату Верховної Ради України та представники реального сектору економіки.
Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко зазначив, що метою обговорення є актуалізація проблем організації та фінансування фундаментальних наукових досліджень в Україні, які мають дати консолідовану інтелектуальну базу для подальшого розвитку суспільства з огляду на його ресурсні, соціокультурні і духовно-моральні складові.
Модератор «круглого столу» — науковий консультант Інституту законодавства, д. е. н. Валерій Сергієнко зауважив, що хоча чинне правове поле в основному забезпечує потреби науковців, потребують удосконалення механізми фінансування та вибору пріоритетів розвитку.
З доповіддю щодо забезпечення наукової політики в Україні виступив директор Державного фонду фундаментальних досліджень д. е. н. Богдан Кияк, який привернув увагу присутніх до необхідності удосконалення підходів до системи державної підтримки наукових установ, що здійснюють фундаментальні дослідження, розширення міжнародних зв’язків за пріоритетними напрямками, підтримки молодих учених.
Завідувач міжгалузевої лабораторії з проблем формування та реалізації науково-технологічної політики Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, д. е. н. Олександр Попович, зосередився на особливостях використання фундаментальних наукових досліджень в інноваційному циклі розвитку держави. Наведено аргументи щодо необхідності внесення змін та доповнень до закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Розвиваючи дискусію, заступник проректора НТУУ «КПІ» Ігор Жиляєв привернув увагу до необхідності поглиблення аналізу стану виконання наукових і науково-технічних програм, підвищення ролі моделювання процесів і прогнозування наслідків їх впровадження. Торкаючись проблеми університетської автономії та академічної свободи і місця фундаментальних наукових досліджень у діяльності ВНЗ, доповідач розкрив сутність підходів до підготовки нової редакції закону України «Про вищу освіту», із залученням громадянського суспільства.
Проблемам підвищення якості проектів законів України, що реєструються у Верховній Раді, науковому обґрунтуванню доцільності їх впровадження, зацікавленості народних депутатів в обговоренні проблем удосконалення законодавства було присвячено виступ к. філос. н. Алли Погорєлової.
Керівник консалтингового центру «АЛАН» Віктор Запорожець наголосив на необхідності формалізації результатів діяльності вітчизняних наукових шкіл, а також розвитку співпраці наукових установ з громадами малих міст України в частині здійснення прикладних досліджень. Ці пропозиції знайшли підтримку у заступника Міжнародної фундації сприяння ринку Юрія Тарана, який зосередився на поглибленні досліджень у сфері кластерізації економіки України.
Професор кафедри економіко-правових проблем Національної академії внутрішніх справ Наталія Берлаг зосередила увагу, з одного боку, на відсутності чіткого визначення стратегічних цілей та інструментів впровадження державної політики у сфері фундаментальних наукових досліджень, а з іншого — низькому публікаційному рівні результатів наукових досліджень.
Наприкінці дискусії учасники висловилися щодо актуальності проблем, пов’язаних із визначенням пріоритетності проведення фундаментальних наукових досліджень у конкретних сферах реального сектору економіки.
