Дирекція телерадіопрограм Верховної Ради (супутниковий телеканал «Рада») вже місяць як має нового очільника. Ним став відомий телевізійник Василь Климчук. Багато років він пробуджував країну авторською програмою «Доброго ранку, Україно!». Тепер обіцяє: через деякий час українці просто не впізнають «Раду». Мовляв, для якісних змін є і бажання, і можливості.
Знайомтеся
Василь Климчук — заслужений журналіст України, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради. Кар’єру телевізійника почав у 1990 році. За понад двадцятилітній стаж випробував свої сили як ведучий, редактор, спеціальний кореспондент, міжнародний оглядач, керівник програм тощо. Причетний до створення популярного проекту «Доброго ранку, Україно!». Автор понад півтисячі його випусків. Одинадцять років був генеральним продюсером, директором із телевізійного виробництва Телекомпанії «Ера». Доброго ранку Україні бажав у прямому ефірі майже три тисячі годин.
Зміни — на екрані
— Я на телебаченні працюю вже понад двадцять років. Здавалося б, бачив чимало. Але з такою системою, як тут, на «Раді», не стикався ніколи, — каже Василь Климчук. — Треба віддати належне всім, хто придумав цю штуку. Стежити за тим, як працює парламент, як приймаються закони, — це клас, питань немає. Але піти далі, на жаль, довго не вдавалося. Для того, щоб цей канал був цікавий не тільки депутатам, яких показують у залі, а й простим людям, мало що робилося.
Політика має бути зрозуміла — ось гасло, яким віднедавна керується «Рада». Зміни, як-то кажуть, на екрані: «Ми перетворюємося на нормальний телевізійний ресурс. Найперше: радикально збільшуємо кількість новин. Якщо наприкінці лютого випуски йшли з інтервалом у дві години, то тепер — щогодини. До того ж ми створили ранковий півторагодинний новинний інформаційно-довідковий блок. Окрім звичайного, так би мовити, стандартного набору у нас є в ньому і своя фішка. Розказуємо про тих наших сучасників, які народилися цього дня: народних депутатів, голів обласних, міських і навіть селищних рад».
Окрім того, почалася робота і над «зовнішністю» канала. Упродовж місяця буде змінено його «одяг» (відбивки, шапки телепрограм) та декорації.
— Я з повагою ставлюся до своїх попередників. Вони зробили чимало, щоб цю «машину» запустити. Але, на жаль, зупинилися, — каже Василь Климчук і запевняє: докладе максимум зусиль, щоб перетворити «Раду» на головний політичний канал країни. Адже можливостей для цього чимало. Чи не найцінніший ресурс — так званий доступ до тіла народних обранців. Вигідність «гео-
графічного положення» оцінити легко: розташовується редакція телеканала під одним дахом із комітетами Верховної Ради. З її вікон видно будівлю Кабінету Міністрів, а до парламенту веде спеціальний підземний перехід. — Переважна більшість ньюзмейкерів працюють поряд із нами. Ми ходимо одними коридорами, іноді навіть перетинаємося в буфеті. А тому можемо напряму домовлятися з ними про присутність в ефірі. Скажімо, сталося щось у Верховній Раді... У нас є майже унікальна можливість одразу, по гарячих слідах, розібратися в цій проблемі. Ми маємо кілька студій, у тому числі і в будівлі Верховної Ради. І можемо прямо звідти вести живі ефіри, здійснювати телефонні включення.
До речі, технічно озброїлась «Рада» ще минулого року: 8 мільйонів гривень пішло на придбання устаткування телевізійних центрів. До того ж у розпорядженні канала — оригінальне програмне забезпечення для монтажу. Більшість вітчизняних телеканалів про таке можуть тільки мріяти. За таких умов очевидно, що «Рада» просто зобов’язана видавати якісний продукт.
На прямому зв’язку — світ
Та все-таки найбільше роботи — над інформаційною наповненістю. Попри те, що «Рада» — парламентський телеканал, розказувати тільки про народних обранців не буде.
— На екрані не повинні бути присутні лише вулиці Грушевського (на якій розташовані Верховна Рада та Кабмін) чи Банкова (адміністрація Президента). У жодному разі, — запевняє пан Климчук. — Нині налагоджуємо контакти з головами обласних рад. Розіслали листи із пропозицією: надавайте нам якісні матеріали про життя в регіонах, про те, чим ви займаєтеся, і ми готові їх показувати. Уже кілька очільників областей погодилися. Подивимося, що буде далі. Адже, попри те, що закони творяться у столиці, втілюються вони на місцях.
Та у планах новопризначеного директора — вийти не тільки за межі Києва, а й цілої країни. Адже кажуть: усе пізнається в порівнянні. Тому, щоб краще оцінювати роботу нашого парламенту, бажано знати, як працюють народні обранці в інших державах.
— Ми на офіційному рівні відправили листи всім акредитованим в Україні посольствам із проханням надати нам відеоматеріали про роботу їхніх парламентів. Хто у нас бачив, як працює Кнесет (законодавчий орган влади Ізраїлю), Бундестаг (парламент ФРН) чи парламенти Індії, Японії ізсередини? Там також є свої традиції, історія. Окрім того, ще є ідея — протягом дня робити прямі включення з парламентів світу. Це цікаво подивитися: чим світ живе в одиниці часу, в яку наші парламентарії теж щось намагаються зробити. Приміром, у нас сьогодні, умовно кажучи, розглядається законопроект про молоко. А тим часом у парламенті Франції обговорюють питання нанотехнологій. Цікаво порівняти, правда? І це такі речі живоефірні, які ніхто не робить. Бо мало хто має такі можливості.
«У нас цензури просто не може бути»
А от закиди стосовно заангажованості канала Василь Климчук відкидає. Каже: вже встиг зрозуміти, що «Рада» на-
справді є найдемократичнішим телеканалом.
— У нас немає цензури і бути її просто не може. Тому що в парламенті працюють представники різних політичних фракцій. Я не можу уявити, щоб мені хтось сказав: давайте одних показувати, а інших — ні. Ви уявляєте, який ґвалт одразу зчинився б. Ми — найдемократичніше телебачення: показуємо всіх.
Тому, цілком імовірно, що саме змінена «Рада» в майбутньому може стати основою для створення в Україні суспільного телебачення. Хоча це і буде, швидше за все, певна квазі-модель.
— Якщо покласти руку на серце, то в нас у країні в чистому вигляді суспільне мовлення неможливе. Перепона — фінансування. Не буде глядач в Україні платити гроші за телеканали. І немає таких фондів, як в інших країнах, котрі їх безкорисливо фінансують: дають мільйони і нічого натомість не просять. У нас обов’язково попросять. Тому наш варіант, коли канал фінансується за бюджетні кошти і займається висвітленням суспільно важливих тематик, може певною мірою стати моделлю суспільного, чи громадського, телебачення.
Тим часом плани у Василя Климчука, як-то кажуть, наполеонівські. Окрім радикальних змін на телеканалі, сьогодні кипить робота і над запуском нового парламентського радіоканала. Далі у проектах — створення просунутого інтернет-телебачення.
Днями пан Климчук відзначив свій перший «ювілей» — місяць, відколи він обіймає посаду директора. Зізнається, далеко не всі на каналі сприймають його ідеї «на ура». Та це, мовляв, робочі моменти. «Можна сісти, отримувати щомісяця бюджетне фінансування і нічого не робити... Але цей варіант не для мене. Я звик працювати багато, а головне — результативно. На початку березня нам інтерв’ю дав Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Уже за 20 хвилин після його трансляції Інтернет зірвався. Усі прокинулися. Тоді була дана оцінка нашій роботі: така реакція свідчить передусім про те, що нас дивляться. І це приємно».
Головний оператор Олександр Бордуніс і головний інженер Євген Петров за трансляцією сесії стежать з апаратної.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
