Одним з мінусів реформування вітчизняної системи охорони здоров’я заступник представника Бюро ВООЗ в Україні Ігор Поканевич вважає брак фінансування.
— У країні трохи більше 3% ВВП виділяється на охорону здоров’я. Але якщо врахувати гроші, які витрачає кожний пацієнт неофіційно (як вдячність за медпослугу), то ці відрахування на медицину становитимуть близько 7%. І одне із завдань перетворень у галузі — задіяти цю частину коштів у розвиток системи загалом, — сказав він на прес-конференції в Києві.
Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я заявив: для проведення реформи необхідно виділити додаткові кошти. Мовляв, зміни завжди потребують додаткових вкладень. Зокрема, ці кошти повинні бути витрачені на підготовку сімейних лікарів і перенавчання фахівців. Без цього інститут сімейної медицини не зможе існувати. Сьогодні на первинну ланку медичної допомоги витрачається менше 10% від усього фінансування галузі. А має бути не менше 30%, щоб вона працювала ефективно.
За словами експерта, 60% усього бюджету галузі йде на зарплати медикам. Але ця професія залишається однією із низькооплачуваних. Мета реформи — це виправити. Медпрацівників «первинки» мотивуватимуть до праці і грошима, і земельними ділянками, і житлом, і безвідсотковими кредитами. А от до страхової медицини, на думку Ігоря Поканевича, ми ще не готові. І не треба розглядати таку систему як панацею для охорони здоров’я. Це лише форма її фінансування.
Зазначимо, що реформа медицини — справа невдячна. Тому, напевно, на неї ніяк не могли зважитися за роки незалежності України. Та й попередній міністр охорони здоров’я все те, що відбувається нині у системі, називав м’яким словом «перетворення». Багато хто із незалежних експертів упевнений: успіх реформ залежить не так від грошей (їх завжди буде мало), як від грамотного менеджменту. За даними соцдосліджень, 80% співгромадян хочуть змін у медгалузі. Але більшість українців незадоволена ноу-хау в системі охорони здоров’я. А новий міністр Раїса Богатирьова поки що публічно не коментувала ситуацію.
