«Уповноважений з прав людини повинен мати велике серце, яке відгукуватиметься на людські болі...»

Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський повідомив, що під час засідання було розглянуто обидві кандидатури на відповідність їх вимогам закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За його словами, дискусії стосовно кандидатури В. Лутковської здебільшого точилися довкола питання, чи має вона досвід правозахисної діяльності та чи можна до цього зарахувати її роботу на посаді урядового уповноваженого представника в Європейському суді. Зрештою, комітет подав на розгляд парламенту обидві кандидатури.

Далі слово було надано самим кандидатам на цю посаду. Євген Захаров повідомив, що правозахисною діяльністю він займається впродовж 40 років, причому останні 20 років — професійно. «Я навчився від своїх старших товаришів, зокрема Сергія Ковальова та Євгена Сверстюка, що правозахисна діяльність має бути незалежною від влади та надаватися жертвам незалежно від їхньої політичної, расової чи релігійної приналежності», — сказав він. Також він висловив думку, що держава сьогодні не тільки не захищає права людей, а й часто застосовує насилля щодо учасників законних протестів. Також, на його думку, в Україні сьогодні знищуються рештки незалежності суду. При цьому він процитував Святого Августина, що «держава без незалежного суду — це не держава, а зграя розбійників». На підтвердження свого правозахисного досвіду Є. Захаров продемонстрував парламентаріям сьому щорічну доповідь щодо дотримання прав людини, котру щороку готують правозахисні організації.

Другий кандидат Валерія Лутковська акцентувала увагу на тому, що, представляючи інтереси держави в Євросуді, вона приділяла значну увагу виконанню рішень суду та інформувала громадян про те, які права та у який спосіб можна захистити в Європейському суді з прав людини. За її словами, з цією метою було проведено низку семінарів для представників правоохоронних органів та суддівського корпусу. Стосовно її можливої майбутньої діяльності Омбудсмена, то вона вважає, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини має стати посередником між державними органами і тими, чиї права порушено. А також опікуватися власне захистом прав людини в конкретних ситуаціях.

Затим свої думки стосовно запропонованих кандидатур висловили представники фракцій. Ярослав Кендзьор («НУ—НС») зазначив, що впродовж останніх років посада Уповноваженого з прав людини стала надзвичайно важливою, тому йому не зрозуміло, як В. Лутковська, котра сьогодні є «адвокатом уряду», стане адвокатом громадян, права яких цей уряд порушує. У зв’язку з цим він наголосив, що вона не мала б претендувати на цю посаду, оскільки її роботу на посаді урядового уповноваженого не можна вважати правозахисною діяльністю.

Петро Симоненко (КПУ) зазначив, що, на жаль, робота Уповноваженого з прав людини здебільшого обмежується простою реєстрацією звернень громадян. «Увага приділяється лише резонансним справам, а сотні тисяч людей залишаються біля розбитого корита», — сказав він. Тому головний принцип, яким має керуватися новообраний Омбудсмен — це принцип справедливості, чого не можна домогтися звичайною реєстрацією звернень. «Потрібно йти до людей, у трудові колективи і попереджувати порушення прав і свобод», — вважає П. Симоненко.

Валерій Бондик (Партія регіонів) повідомив, що фракція підтримуватиме кандидатуру В. Лутковської. Стосовно діяльності Омбудсмена, то, за його словами, держава має забезпечувати баланс між діяльністю правоохоронної системи та захистом прав громадян. А оскільки саме Уповноважений має на практиці забезпечувати європейські принципи прав людини, то досвід, отриманий В. Лутковською під час роботи в Євросуді, стане їй у нагоді, вважає він.

Катерина Ващук (Народна партія) віддала належне діяльності на посаді Уповноваженого Ніні Карпачовій, котра розбудувала цю інституцію. Коли ж йдеться про нову кандидатуру, то, вона вважає, що той, хто обійме цю посаду, окрім гарного знання законодавства, також «повинен мати велике серце, яке відгукуватиметься на людські болі та скалічені людські долі». Саме цим критерієм і керуватиметься фракції Народної партії під час голосування.

Валерій Камчатний («Реформи заради майбутнього») також подякував Н. Карпачовій за захист прав тисяч громадян. Водночас він звернув увагу на те, що, за дослідженнями міжнародних правозахисних інституцій, в Україні сьогодні є великі проблеми із захистом прав людини, що, серед іншого, вже спричинило велику кількість звернень до Європейського суду. Тому він теж вважає, що крім професійних знань, Омбудсмен повинен мати потрібні для роботи на цій посаді людські якості.

Віктор Таран («БЮТ- «Батьківщина») сказав: «Валерія Лутковська   не має досвіду правозахисної діяльності, тому вона не може претендувати на цю посаду — це висновок комітету». Крім того, він зазначив, що її діяльність на посаді урядового уповноваженого в Євросуді — це не діяльність на захист прав людини, а швидше, навпаки. Тим паче, що 97 відсотків рішень Європейського суду в Україні досі не виконано.

Після завершення обговорення відбулося засідання лічильної комісії, котра розробила зразок бюлетеня для таємного голосування. Саме голосування відбувалося з 13.45 до 14.45, тож його результати стануть відомі під час вечірнього засідання.

Перейшовши до розгляду інших питань порядку денного, Верховна Рада в цілому ухвалила такі законопроекти: «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про засади з функціонування ринку природного газу»; «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про теплопостачання» (щодо передачі майна об’єктів теплопостачання); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо об’єднань співвласників багатоквартирного будинку».

Голова Верховної Ради Володимир Литвин після участі в таємному голосуванні за кандидатуру Омбудсмена, зазначив, що хоч зазвичай він не голосує, оскільки вважає, глава парламенту має це робити лише в разі виникнення проблем з необхідною кількістю голосів, проте в цьому разі виконав демократичну процедуру. Крім того, В. Литвин, зауваживши, що в деяких країнах є нормою, коли глава парламенту не бере участі у голосуванні, висловив думку, що в майбутньому в Україні також доцільно передбачити, щоб Голова Верховної Ради був позафракційним і позапартійним, щоб на нього не тиснули соратники і він намагався погодити різні інтереси.