Ситуація у соціально-економічній сфері в Україні досягла тієї межі, коли необхідно здійснювати не декларативні, а реальні заходи щодо її виправлення, проведення радикальних реформ. Поглиблюється прірва між бідними і багатими, порушуються конституційні права людей на гідні умови праці, а також гідну її оплату. Що в цих умовах роблять профспілки, які покликані стояти на захисті законних прав і інтересів трудящих? Про це ми попросили розповісти Голову Федерації профспілок України Юрія Кулика.

Захищаючи права та інтереси людей

— Юрію Миколайовичу, які завдання стоять сьогодні перед Федерацією профспілок України?

— Головне завдання, — а воно завжди було природним для профспілок, — це соціально-економічний захист законних прав та інтересів людей праці. Реалізувати його можна через мітинги протесту або шляхом переговорів, соціального діалогу. Ми свідомо обираємо діалог. Завдяки конструктивній позиції профспілок на засадах соціального діалогу останнім часом вдалося суттєво поліпшити взаємовідносини з владою та роботодавцями, особливо щодо підготовки нової Генеральної угоди та прийняття Трудового кодексу. Ці питання обговорені на зустрічах з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим і главою Федерації роботодавців України Дмитром Фірташем. Знаковою у стратегічному плані була наша зустріч з Президентом України Віктором Януковичем, де мова йшла про важливість розширення соціального діалогу між органами державної влади, профспілками і роботодавцями у здійсненні економічних і соціальних реформ задля піднесення рівня життя громадян України.

Вважаю, влада, роботодавці і профспілки повинні разом шукати шляхи подолання соціальної несправедливості, бідності, зубожіння. Дуже добре, що останнім часом налагоджується плідна співпраця в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради, діяльність якої спрямована на узгодження позицій і спільних дій сторін соціального діалогу та розроблення рекомендацій і пропозицій Президентові, Верховній Раді та уряду України. А це, у свою чергу, сприятиме розвитку ринку праці, формуванню державницької позиції щодо збереження і розвитку трудового потенціалу, створення конкурентного бізнес-середовища та підтримки національного товаровиробника, реформування системи оплати праці та погашення заборгованості із заробітної плати. Ці позитивні тенденції треба і надалі розвивати, обстоювати власну позицію у вирішенні усіх нагальних проблем, шукати компромісу для досягнення кінцевих результатів.

Нещодавно ми широко відзначили День соціальної справедливості, який згідно з указом Президента України проводитиметься в нашій державі тепер щороку. Особливе занепокоєння профспілок викликає зростаюча соціально-економічна нерівність і поширення бідності в суспільстві, що пов’язано з нерівномірним розподілом прибутків від економічного зростання, погіршенням умов життя окремих вразливих груп населення — пенсіонерів, молоді, відсутністю соціальної справедливості у політиці перерозподілу доходів. ФПУ вимагає при проведенні масштабних соціально-економічних реформ безумовного дотримання принципу соціальної справедливості, вирішення стратегічних завдань у таких сферах, як зайнятість, соціальний захист, соціальний діалог і трудові відносини.

— Однією з актуальних проблем соціальної справедливості залишається нарахування і своєчасна виплата пенсій. Що роблять профспілки для її вирішення?

— Дійсно, залишається принципово важливим наповнення бюджету Пенсійного фонду коштами у кількості, яка б забезпечила повну і своєчасну виплату пенсій. Крім того, зважаючи на постійно зростаючі тарифи та ціни на житлово-комунальні послуги, зароблені людською працею пенсії мають забезпечити належний рівень життя громадянам, тим, що, окрім пенсій, не мають інших джерел доходів. Це питання неодноразово обговорювалося з державними чиновниками найвищого рангу. Зараз готується до підписання проект Угоди між ФПУ і Пенсійним фондом України, яка, маю надію, хоча б певною мірою допоможе розв’язати проблемні питання пенсійного забезпечення населення. А тут існують як внутрішні, так і зовнішні проблеми пенсійної системи.

— Що ви маєте на увазі?

— Щодо зовнішніх проблем, то це стосується, перш за все, питання виведення з тіні (легалізації) заробітної плати з нарахуванням на неї внесків до Пенсійного фонду України. До речі, за повідомленням провідних аналітичних центрів, в Україні обсяги тіньової заробітної плати становлять понад 200 млрд. грн. А отже, — з цієї заробітної плати не сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду (це більше 70 млрд. грн.) і податок з доходів фізичних осіб.

Серед зовнішніх проблем назву також питання розширення зайнятості громадян України. Уявіть собі: з 20 мільйонів економічно активного населення працездатного віку в різних секторах економіки зайнято 13 млн. осіб. Якщо виключити з розрахунку учнів і студентів професійних навчальних закладів (а їх у нас близько 2 млн.), виявляється, що понад 5 мільйонів громадян не зайняті у суспільному виробництві. У разі, якщо забезпечити робочими місцями на умовах офіційних трудових відносин хоча б ще 2 млн. незайнятих, то, у випадку отримання ними заробітної плати на рівні середньої, додаткові надходження пенсійних внесків складуть понад 20 млрд. грн.!

— А щодо внутрішніх проблем пенсійної системи?

— Зараз, на нашу думку, потрібне проведення повного розмежування джерел фінансування пенсійних виплат, призначених за різними пенсійними програмами. Так, за рахунок солідарної системи здійснюється виплата пенсій за вислугу років та доплата до пенсій, що не досягають прожиткового мінімуму, які мали б виплачуватися за рахунок інших джерел (наприклад, коштів роботодавців, державного бюджету).

Профспілки також наполягають на ліквідації заборгованості підприємств з покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. За інформацією Пенсійного фонду, заборгованість підприємств перед фондом становить близько 50% від його потреби. Ми пропонуємо для врегулювання цього питання запровадити інший механізм відшкодування витрат на фінансування пільгових пенсій, скоротити невиправдані пільги при сплаті внесків на пенсійне страхування, у т. ч. у системі спрощеного оподаткування. Річ у тому, що зміни, які відбулися в порядку сплати страхових внесків на пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), лише частково вирішують проблему фінансування виплати їхніх пенсій. З одного боку, ці особи недостатньо беруть участь у фінансуванні пенсійної системи, з іншого боку, вони будуть соціально незахищеними при настанні старості.

Безпека праці — пріоритетний напрям діяльності профспілок

— Сьогодні Україна має один з найгірших показників з виробничого травматизму. Він залишається одним із найвищих у Європі, а травматизм зі смертельними наслідками за останні два роки навіть зростає. Які у зв’язку з цим дії профспілок?

— Варто наголосити на тому, що є речі, які можна виправити елементарним посиленням вимогливості й дисципліни, невідворотністю покарання за порушення. Так, на окремих підприємствах, причому як на державних, так і на приватних, укорінилася практика приховування порушень правил безпеки праці. Загальновідомими переважно стають випадки зі смертельними та тяжкими наслідками, інші випадки і аварії, які адміністрації підприємств приховують і тиснуть на людей, щоб мовчали. Наше завдання полягає в тому, щоб ми не були осторонь жодного такого випадку, захистили кожну людину, яка виступає за правду й порядок або постраждала внаслідок нещасних випадків, але не отримала соціального захисту.

Уряд нещодавно своєю постановою, яка була опрацьована і схвалена Спільним представницьким органом профспілок, затвердив нові правила розслідування нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, якими тепер передбачена участь представників профспілок у складі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві. Крім цього, за участю профспілок було підготовлено законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці і охорону надр, яким, зокрема, передбачається підвищити розміри адміністративних штрафів за порушення зазначеного законодавства удвічі — для працівників і в 4—10 разів — для посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Верховна Рада України 10 січня цього року схвалила його у першому читанні.

— Юрію Миколайовичу, які конкретні кроки здійснює ФПУ щодо забезпечення належних умов праці?

— Для вирішення питань охорони праці ФПУ підготувала і надіслала Президенту України Віктору Януковичу Національну профспілкову доповідь «Праця в Україні: необхідність якісних змін для суспільної ефективності та гідного життя», в якій окремим розділом висвітлено стан охорони праці та можливі шляхи його покращення. До того ж Федерація стала ініціатором проведення парламентських слухань стану охорони праці в Україні та розробки проекту Національної стратегії поліпшення стану охорони праці на 2012—2020 роки, ФПУ і її членські організації взяли активну участь в опрацюванні проекту Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки та гігієни праці на 2012—2016 роки, у підготовці пропозицій до рішення розширеного засідання Кабінету Міністрів України з питань охорони праці (має відбутися найближчим часом), а також у підготовці проекту Генеральної угоди на новий термін.

Додамо, що ФПУ буде розширювати співпрацю з Федерацією роботодавців. Зокрема, маємо намір крім Генеральної угоди укласти окрему угоду про співпрацю у напрямі поліпшення умов і охорони праці, в рамках якої здійснювати спільні дії, направлені на запобігання виробничого травматизму і професійним захворюванням. Мета — зближення позицій, зміцнення взаємної довіри і поваги, реалізація практичних дій, направлених на збереження життя і здоров’я працюючих. У нас є приклади такої співпраці. Наприкінці минулого року до ФПУ звернулось об’єднання роботодавців житлово-комунальної галузі з проханням допомоги у проведенні широкомасштабної навчально-інформаційної акції з охорони праці. Підключившись до цієї роботи, ми спільно успішно її провели.

— Але треба щось робити і з самою системою нагляду за безпекою праці...

— Це дуже важливе питання. Сьогодні відбувається реформування органів державного нагляду у сфері праці. ФПУ, як сторона соціального діалогу, бере активну участь у цьому процесі. Основним завданням профспілок у цій справі є досягнення збалансованого результату — підвищення рівня безпеки на виробництві, виконання норм національного і міжнародного законодавства у сфері праці з одного боку, та впорядкування, оптимізація, забезпечення системності і прозорості в діяльності державних наглядових органів — з другого.

Від ефективності державної інспекційної політики у сфері праці багато в чому залежатиме загальний успіх у збереженні трудового потенціалу, подоланні кризових суспільних явищ та подальше просування України шляхом реформ і європейської інтеграції. Про таку позицію профспілок ми поінформували Кабінет Міністрів України і сподіваємось на підтримку і взаєморозуміння з боку уряду. Крім посилення захисної функції у сфері праці профспілки будуть зосереджувати увагу на вдосконаленні відповідної законодавчої і нормативно-правової бази, її гармонізації з Європейським законодавством, здійсненні моніторингу дотримання в Україні норм міжнародного законодавства у сфері праці.