Три чверті індустріальних велетів Херсонщини досі не оговталися від кризи — вони або стоять, або виживають від одного до другого нечастого замовлення. А от Механічному заводу в обласному центрі саме криза дала потужний поштовх для того, щоб стати життєво важливим підприємством не тільки для національної економіки, а й для поліпшення екології країни. Тут сконструйований земснаряд-«малюк», здатний прослизнути в будь-яке заболочене озеро чи вузьку протоку й повернути їм первозданну чистоту.

Криза як стимул

Власне, з екології все й починалося. У ті часи, коли про переробку старих авто на півдні України ще й не чули, на Механічному заводі приймали як брухт старі двигуни, переплавляли алюмінієву вторсировину й продавали найбільшим автомобільним корпораціям усього світу для виробництва вже зовсім нових залізних коней. Потім у нашій державі розгорівся будівельний бум, і на МЗ одразу зреагували, розпочавши випуск легких і міцних будівельних риштувань і колисок. Попит на них був такий, що продукцію херсонських майстрів закуповували навіть для робіт на корпусах Тверської та Хмельницької АЕС!

Але все добре, як відомо, коли-небудь закінчується. Тільки-но до України докотилася криза, як майже вся будівельна галузь «полягла», і попит на ті самі колиски скоротився майже втричі. Інші б закрили цехи й чекали б настання гарних часів, але примітивні рішення — не в характері голови ради засновників Механічного заводу Андрія Путилова. За лічені місяці команда невгамовного голови з його особистої подачі зуміла переорієнтувати підприємство на виробництво принципово нової для нього продукції — мобільних земснарядів і компактних понтонів.

Ця техніка всім нам начебто б давно знайома й особливою складністю не вирізняється. Але тільки на перший погляд. Понтони з товарним знаком МЗ виявилися із секретом: один легкий і міцний модуль площею в десять квадратних метрів піднімає близько трьох тонн, і всього за пару хвилин до нього можна намертво приєднати ще один такий самий понтон, і ще, утворивши плавучий острів будь-якої форми. Хочеш — відкривай на ньому ресторан чи готель до Євро-2012, хочеш — монтуй сцену й проводь музичний фестиваль. Не треба ні землю в оренду брати, ні береги річок і озер палями спотворювати!

Рятівна техніка

Одне слово, понтони виявилися гарні. Однак справжню сенсацію зчинили шість моделей земснарядів від Механічного заводу. Колись це були гігантські й дуже громіздкі велети, яких доставляли на місце роботи баржами або цілим караваном автотрейлерів. Такі конструкції дуже дорогі, енергозатратні, а найголовніше, що в плавнях їм працювати незручно: через вузькі притоки річок такі «мастодонти» протиснутися не можуть. Але саме в плавнях у них безліч справ: після будівництва на Дніпрі каскаду ГЕС течія головної української річки зменшила силу й слабко промиває дельту. Численні озера й малі річки, що служать нерестовищами цінних видів риб, є домівкою для червонокнижних звірів і птахів, сьогодні забиває мул, і вони перетворюються на смердючі болота. Якщо нічого не змінити, експерти прогнозують загибель Дніпра вже в цьому столітті, але змінити все може тільки людина за допомогою тих самих земснарядів, штучно видаляючи з дна нашарування зайвого мулу й звільняючи життєвий простір для риб, водної флори й фауни. І тут потрібні саме такі земснаряди, які випускає Механічний завод: мініатюрні, економні, такі, що не потребують багато фахівців для обслуговування і запросто проникають до будь-якої вузької протоки. Та й керувати ними може навчитися навіть дачник, котрий побажає очистити від мулу малий ставок біля своєї фазенди.

— На підприємстві вже повністю налагоджено випуск шести моделей сучасних земснарядів вартістю від сорока тисяч до півтора мільйона гривень. Найбільші треба переміщати на двох КамАЗах, а для транспортування маленьких цілком вистачає причепа до легкового автомобіля або міні-вантажівки. Встановлені на них надійні та економічні японські помпи й насоси можуть працювати на бензині чи електроенергії, «заживлюючись» навіть від звичайної домашньої розетки, — розповідає заступник генерального директора ТОВ «Механічний завод» Василь Аблов. — Ще одне наше ноу-хау — це спеціальна фреза, що перемелює сховані в донних відкладеннях коріння рослин, купи водоростей та інше сміття, що ускладнює роботу застарілих моделей земснарядів.

Нове обладнання для очищення наших занедбаних річок і озер спричинило справжній фурор у країні — самі виробники такого не очікували. На сайт підприємства сьогодні заходять близько семи тисяч потенційних клієнтів на місяць, і багато хто поспішає приїхати сам: усе пощупати й перевірити, чи така вже гарна й вигідна херсонська супертехніка, як про неї кажуть. Судячи з усього, вона їх не розчаровує — тільки за останні місяці заводчани вже реалізували п’ять малих і два великі земснаряди вартістю мільйон гривень кожний. Вони успішно працюють у Тернополі та Дніпродзержинську, Миколаєві й рідному Херсоні. І це лише початок: підписано контракт на поставку великого земснаряда МЗ-800 для Білорусі, про те саме ведуться переговори з «Облводгоспом» Волині. Щоправда, там потрібніші міні-земснаряди для розчищення сотень озер, що заболочуються, і порятунку легендарного Свитязя. До речі, поклади, підняті з дна природних водойм, є ще й цінною сировиною для виготовлення органічних добрив — витратившись на земснаряд, згодом на них можна ще й заробити.

Однак багато хто з розумних господарників на земснарядах не зупиняються і до них «у комплект» купують ще й новісінькі очереторізки виробництва тих самих умільців з механічного. Ці невеличкі човни, яким кермує одна людина, за годину можуть очистити від очерету півгектара!

Заощадили державі мільйони

Якщо чесно, то хлопцям з Механічного заводу багато заборгувала українська держава. Адже багато тисяч вітчизняних водойм нині саме й наближаються до стану боліт, де замість риби незабаром водитимуться хіба що комарі та жаби. Мулу й гниючих водоростей там уже більше, ніж чистої води й життєдайного кисню: в одному тільки Каховському водоймищі є ділянки, де товща мулу сягає 9—10 метрів! І це не просто мул, а моторошний коктейль із відходів хімічних виробництв, фекалій і навіть радіоактивного сміття — всього, що пливе з мегаполісів у верхів’ях Дніпра й затримується дамбою Каховської ГЕС.

По совісті, саме держава мала б фінансувати створення підприємств з випуску земснарядів і матеріально стимулювати їх придбання, як стимулюється нині купівля селянами сільгосптехніки. Отож на МЗ заощадили скарбниці значні мільйони, розробивши й запустивши виробничий цикл з випуску стратегічно важливих для екології новинок. Проте на Механічному заводі не вимагають від бюджету жодних субсидій і дотацій — тут звикли виживати самостійно. Однак ці дотації на купівлю такої техніки дуже не зашкодили б державним підприємствам, що відають ставковими господарствами й зрошувальними системами (саме на Херсонщині їх більше, ніж будь-де в Україні). Фахівці вже прикинули, що сьогодні в кожному районному управлінні водного господарства необхідний якнайменше один компактний земснаряд, який очищає канали від бруду. Адже, скажімо, в Іванівському районі Херсонської області з них воду беруть не тільки для поливу, а й для споживання. Та й ледве не весь степовий Крим залежить від води з Північно-Кримського каналу. Для спекотного півдня України якість води — синонім якості життя, то невже ми упустимо можливість її підвищити?

Херсон.

Мобільний земснаряд виробництва Механічного заводу запросто прошмигне до будь-якої протоки чи каналу.

Фото з архіву МЗ.