Анатолій КІНАХ, Партія регіонів:
— Складні економічні та політичні процеси у світі сформували нові виклики для України. Істотні втрати відчула економіка України в 2008—2009 роках. ВВП упав на 15%, промислове виробництво — на 22%. За останні 2010-2011 роки завдяки консолідованим зусиллям Україна забезпечила позитивне зростання економіки в середньому до 5% ВВП, але однією з найголовніших проблем залишається проблема бідності та низької платоспроможності громадян країни. За результатами незалежних досліджень, українські громадяни за показниками рівня доходів та платоспроможності значно поступаються європейським стандартам. Саме тому соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича є надзвичайно актуальними і своєчасними. Питання соціальної політики, підсилення стандартів життя у країні мають загальнонаціональне значення. Важливо, щоб ресурси на підвищення рівня життя громадян сформувалися не за рахунок зовнішніх запозичень та нарощування боргів української держави, а були результатом зростання ефективності економіки. Тому потрібна чітка система заходів: збільшення кількості нових робочих місць, удосконалення бюджетної політики, зниження рівня корупції та введення податку на розкіш, запровадження методів адресного соціального захисту, покращення інвестиційного клімату, розвиток підприємництва і формування потужного середнього класу.
Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, «БЮТ-«Батьківщина»:
— Минуло два роки з того дня, як український народ змусили жити за новою владою в умовах авторитарного режиму. За цей час відбулися кардинальні зміни, але зовсім не ті, які були обіцяні людям. На тлі критичного стану, в якому опинилася наша держава, Президент Янукович у своїх інтерв’ю центральним телеканалам бадьоро заявляє про стабільне зростання економіки, покращення добробуту і якості життя громадян. Подібні «покращення» вже встигли зруйнувати малий та середній бізнес, довести незахищені верстви населення до межі крайньої бідності, обікрасти чорнобильців і афганців. Президент сказав: ми повернулися до конституційного процесу. Очевидно, антиконституційного. Чи, можливо, він мав на увазі переворот, який відбувся у парламенті завдяки політичній корупції? Подальша реалізація так званої конституційної реформи не передбачає участі опозиційних сил. Це значить, що влада прагне законодавчо закріпити авторитаризм в Україні, знищити реальну опозицію і позбавити народ самостійно обрати владу. Наступна цитата гаранта: ми повинні модернізувати кримінально-процесуальне законодавство, провести реформу судочинства та судоустрою. Натомість українські суди стали керуватися не принципом верховенства права, а вказівками з вулиці Банкової. Новий Кримінальний процесуальний кодекс, підготовлений адміністрацією Президента, не має нічого спільного з гармонізацією з кримінальним законодавством країн Євросоюзу. Якщо ми дійсно прагнемо досягнути хоча б найменшого успіху в євроінтеграції, стати, як заявляє Президент Янукович, цивілізованою європейською країною, то ми не можемо ігнорувати вимог європейської спільноти.
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна — Народна самооборона»:
— Влада вщент зруйнувала відносини з Європою і готується до фальсифікацій на парламентських виборах, намагається змінити закон, прийнятий консенсусом у нашій залі. Для цього буде використаний лояльний Конституційний Суд, причому Партія регіонів думає, що дуже хитра і намагається робити подання руками своїх сателітів. Влада хоче також перекроїти виборчі округи, збільшити їх кількість на Сході, на Півдні країни, де сподівається на фальсифікацію, зменшити на Заході, Центрі та в столиці нашої держави. Щоб зничинити закон і відкрити шлюз для зловживань на виборах, кошти виділили лише на зарплату членам виборчкомів. Ще 400 мільйонів гривень влада зажала. Саме ці гроші призначені для унеможливлення фальсифікації. Представники нашої фракції Арсеній Яценюк та Руслан Князевич вимушені були зареєструвати проект постанови про представників іноземних держав та міжнародних організацій як офіційних спостерігачів на виборах народних депутатів України в жовтні 2012 року, тому що складається враження, що влада не збирається їх запрошувати. Крім маніпуляцій на виборах, влада намагається підкупити людей, бо навіть на Донбасі їй публічно показують червоні картки. Президент анонсував соціальні виплати, але це лише спосіб отримати голоси на виборах. Виділені з барського плеча копійки для пенсіонерів та інших малозабезпечених громадян миттєво з’їсть інфляція.
Катерина САМОЙЛИК, Комуністична партія:
— Фракція КПУ неодноразово порушувала питання щодо недопустимості скорочення руху поїздів та зупинок, бо це стосується літніх людей, у яких відібрали можливість доїхати до обласного центру, до лікарні, студентів, які тепер не можуть добратися до вузів. Учора на вузловій станції Новоолексіївка Генічеського району на Херсонщині чотири тисячі громадян цього та прилеглих районів провели акцію протесту. Люди обурені тим, що із 132 поїздів, які прибувають із Москви, Санкт-Петербурга, Білорусі, майже половина не буде зупинятися на станції. Цими та іншими поїздами прибувають протягом багатьох десятиліть на Арабатську стрілку відпочиваючі. Чисте море, термальні води, доступне та якісне харчування і житло, сімейний відпочинок. Хтось не хоче розуміти, що це — інвестиція в економіку області та району, це робочі місця для людей, єдина можливість прогодувати сім’ї і зрештою вижити. Українці, росіяни, татари були одностайні: це геноцид людей, штучне перетворення цього чудового краю на пустелю. Вони вимагають не заважати заробляти трудовими мозолями, залишити людям надію на виживання, адже для 9% генічан — це єдине джерело існування.
Василь ШПАК, Народна партія:
— Відмова Росії від імпорту українських сирів, відсутність сьогодні ефективних ринків збуту молока, скорочення власного споживання молокопродуктів негативно позначилися на економіці сільськогосподарських підприємств і селянських господарств. У період підготовки та вже розпочатих весняно-польових робіт, коли необхідні великі кошти на матеріально-технічні ресурси, закупівельні ціни на високоякісне молоко із молочних комплексів зменшилися на третину — до 3,2 гривні за літр. А закупівля молока з особистих селянських господарств уже стала нижчою за дві гривні, а відтак виробництво і реалізація молока стали збитковими. Відсутність партнерських договірних відносин між виробниками молока і переробними підприємствами, а також монопольна змова заготівельників щодо закупівельних цін на молоко завдають великої шкоди товаровиробнику. У договорах, які направляються по пошті сільськогосподарським підприємствам, в односторонньому порядку диктується ціна на молоко. Притому, що заготівельні ціни на молоко в три рази нижчі за роздрібні.
Володимир КАПЛІЄНКО, «Реформи заради майбутнього»:
— Серед пріоритетів ми визначали і продовжуємо підтримувати п’ять базових реформацій, направлених на формування дієвої системи енергетичної та продовольчої безпеки, проведення соціальних реформ, головною метою яких є створення соціальної та побутової захищеності громадян, а також направлених на майбутнє реформ у сферах освіти та прикладної науки. Результатами цих реформ, на наш погляд, повинні стати зрозумілі досягнення для кожного українця — гідні пенсії та зарплати, недорогі та якісні продукти харчування вітчизняного виробництва, енергонезалежність нашої держави, гідні житлові умови, зрозумілі та прогнозовані податки, якісна освіта із дипломом міжнародного зразка, який визнається за кордоном, функціонуюча прикладна наука, діюча трирівнева система пенсійного забезпечення та ефективна страхова медицина. Ми вітаємо та підтримуємо нові ініціативи щодо реформування моделі соціальної політики, які врешті-решт були озвучені Президентом України на засіданні Кабміну минулого тижня. Водночас хотілося б озвучити декілька умов, без виконання яких такі реформації неможливі. Задля досягнення дієвого результату, не можна робити реформи фрагментарно, постійно гасити одну пожежу і очікувати на іншу. Треба системно розробити проект реформування із обов’язковим залученням до цієї роботи професійних проектних менеджерів. Представники виконавчої влади врешті-решт повинні позбутися негативної звички перекладати ключові регуляторні повноваження зі своїх плечей на плечі органів місцевого самоврядування.