Тривожна ситуація склалася у Львівському вугільному басейні. Прибуткові ТЕС приватизували, а збиткові шахти залишили напризволяще. Частина шахт тимчасово не працює через брак фінансування.

Колись це була єдина і збалансована система. До Бурштинської та Добротвірської ТЕС із Червонограда — десятки кілометрів. Дешеве вугілля, малі транспортні затрати робили місцеві шахти привабливими. Нині прибуткові підприємства переходять до рук приватних власників, а збиткові залишаються на шиї у влади. Під загрозою існування опинився край із 12 тисячами робітників. Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк спробував вникнути в ситуацію і провів із шахтарями суботній робочий день.

ДП «Львіввугілля» — це не тільки 8 шахт та 13 обслуговуючих підприємств. Це ще 7 дитячих садків, 6 гуртожитків, спортивний комплекс. І частка державної власності всього цього господарства — 100 відсотків.

У січні заборгованість «Львіввугілля» становила майже 100 мільйонів гривень. Були проблеми з оплатою електропостачання та тепла, через фінансову незбалансованість виникла загроза втратити ліцензію на користування надрами. Державне підприємство змушене брати кредити.

Неодноразові звернення Львівської ОДА до Міненерговугілля та ДП «Вугілля України» не дали жодних результатів.

З того приводу в Червонограді відбувся діалог з участю всіх зацікавлених сторін — керівників ДП «Львіввугілля» та профспілкових лідерів, міського голови Червонограда Ігоря Чудійовича, голови Сокальської райдержадміністрації Михайла Мисака.

«Ми бачимо, що приватизація енергетичних підприємств заводить у глухий кут інші суміжні підприємства вугільної галузі, — казав Михайло Костюк. — Ми повинні йти таким шляхом, щоб регіон сам себе енергетично забезпечував. Ми створимо відповідні групи для напрацювання енергетичної стратегії розвитку Львівської області. Не може одне приватизоване підприємство гальмувати всю галузь та ще й нарікати на якісь утиски. Ми звернемося до Генеральної прокуратури, щоб на Львівщину відрядили міжвідомчу комісію для збалансування всіх питань».

Михайло Костюк вважає, що, по-перше, стався розрив технології. Колись вугілля з Червонограда потрапляло одразу на регіональну ТЕЦ. Завдання часу — все повернути на своє місце і забезпечити роботу шахт.

По-друге, відбулась неефективна приватизація. Приватник узяв тільки прибуткові підприємства. Потрібно, щоб він виконував узяті зобов’язання.

По-третє, на Львівщині немає газу, натомість є вугілля. Необхідно створити незалежні енергетичні комплекси і забезпечити власною енергією комуналку.

«Ефективність цих підприємств залежатиме від інвестиційної привабливості регіону, — вважає Михайло Костюк. — А для цього треба припинити політичний галас, бо тільки здорова атмосфера налаштовує на роботу. Тут наша перспектива. Інакше — абсолютна безвихідь».

Фото Ігоря СЕНКАЛЬСЬКОГО.

 

Михайло Костюк під час зустрічі з шахтарями.