Нині перед країною стоять величезні виклики. Аналізуючи їх, очевидною стає одна з ключових проблем — катастрофічна якість державного управління. Власне, задекларовані реформи ніколи не буде реалізовано, якщо ключовий інститут державного управління — державна служба не буде здатна ефективно впроваджувати їх у життя. На цьому наголошували учасники круглого столу: «Професіоналізація державної служби та забезпечення прав громадян на якісні державні послуги у рамках обговорення проекту нової редакції закону «Про державну службу».

Захід було організовано Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Національним агентством з питань державної служби. Участь у ньому взяли народні депутати, представники органів державної влади, громадськості, науковці та експерти.

За словами голови комітету, народного депутата Сергія Власенка (на знімку ліворуч), проблема держслужби є комплексною, а тому немає простого рішення. Тож говорити, що ухвалення одного закону розв’яже всі проблеми, не варто, переконаний він. Депутат закликав присутніх підійти до заходу фахово: аналізувати проект закону з точки зору його практичного застосування. Щоб було досягнуто дві мети — надання якісних послуг і водночас забезпечення належного статусу державного службовця.

Проект закону про державну службу презентував голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко (на знімку праворуч). 

За його словами, законопроект запроваджує низку принципових речей щодо вступу на державну службу. По-перше, відкритий конкурсний добір на всі посади державної служби, який здійснюватиметься на основі особистих досягнень і якостей. По-друге, встановлюються єдині вимоги до професійної компетентності претендентів на посади. Одна з ключових новацій проекту — створення комісії вищого корпусу державної служби. Щоправда, за словами К. Ващенка, ця норма викликає певне заперечення, але водночас підтримується громадськістю та експертами з Програми SІGMA, які в цілому схвально оцінили проект закону. На думку голови Нацагентства, така новація — удар по політичним квотам. «Комісія — це механізм деполітизації державної служби, її професіоналізації. Йдеться про запровадження критеріїв, відповідно до яких, з’являтимуться державні секретарі, керівники центральних органів державної влади. Не секрет, що нині їх призначення відбувається непрозоро. Дуже часто ці керівники не відповідають у своїх професійних і особистісних характеристиках займаній посаді. Від цього якість державної служби надзвичайно страждає», — зауважив він.

Власне, ключовою функцією комісії буде затвердження типових вимог для посад вищого корпусу державної служби, організація конкурсного добору претендентів на посади. «Це певний бар’єр, який не дозволить безпідставно звільняти цих осіб з посади, — додав К. Ващенко. — Адже посадовці за законом призначатимуться на п’ятирічний термін. Якщо протягом цього часу у міністра виникають професійні питання до держсекретаря, то для звільнення його з посади той має аргументувати свою позицію комісії. Але не факт, що ця ініціатива буде підтримана. Тобто, з одного боку, ми захищаємо осіб, які будуть носіями інституційної пам’яті, з другого — створюємо механізм, який забезпечить професіоналізм чиновників».

Законопроектом, крім того, вводиться три категорії посад держслужбовців: категорія «А» — вищі посадовці, «Б» — всі керівники структурних підрозділів; «В» — виконавці.

На посади категорії «А» конкурс проводитиме вищезгадана комісія. На всі решту — організовуватиметься відповідними держсекретарями та керівниками державної служби у тих чи інших центральних і місцевих органах виконавчої влади.

Водночас учасники заходу наголошували, що нині одним із найбільших викликів залишається питання оплати праці. Сьогодні лише 30 відсотків зарплати службовців становить посадовий оклад. 70 відсотків — це різноманітні надбавки та премії. 40 відсотків держслужбовців отримують зарплату на рівні 1218 гривень.

Така ситуація не мотивує, не створює бажання і можливості робити кар’єру на державній службі, переконаний К. Ващенко.

Відтак проектом закону запроваджується модель оплати праці, істотно піднімається розмір посадових окладів. Не менш як 70 відсотків оплати праці становитиме посадовий оклад, решта 30 відсотків — премії. Одна з них — доплата у розмірі до 10 відсотків щомісяця за результатами роботи. Друга — за результатами щорічної оцінки кожного державного службовця. «Водночас якщо службовець отримає дві негативні оцінки — його можуть звільнити. За високу оцінку нараховуватиметься так би мовити «13-та зарплата». Решта надбавок, премій скасовуються», — роз’яснив голова Нацагентства. Так само відповідно до проекту державні службовці мають перейти на загальну систему пенсійного забезпечення.

Варто зазначити, що, готуючи даний захід, його організатори сподівалися, що проект закону вже буде передано до Верховної Ради. Проте він і досі перебуває в секретаріаті Кабінету Міністрів. На думку голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, будь-яке затягування з розглядом цього проекту лише погіршує становище.

«Все, що могли зробити Кабінет Міністрів та державні службовці, вже зроблено. Тож треба всім подякувати, передати проект до парламенту і рухатися далі», — наголосив він. Робота має бути пришвидшена ще й тому, що відповідно до Коаліційної угоди та програми діяльності Кабінету Міністрів цей закон має бути ухвалено у першому кварталі поточного року.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Пріоритетом реформи держслужби є:

— розмежування політичних та адміністративних посад;

— запровадження конкурсних процедур добору на державну службу, в тому числі на посади вищого корпусу;

— поєднання системи винагород з оцінкою роботи;

— надання пріоритету кар’єрній службі;

— посилення персональної відповідальності за виконанням посадових обов’язків.