З часу прийняття у першому читанні проекту Кримінального процесуального кодексу до профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності надійшло близько трьох тисяч поправок. Про це під час розширеного слухання про стан підготовки проекту до другого читання повідомив голова комітету Віктор Швець.
За його словами, загалом, сформувалися три умовні групи пропозицій. Перша — це поправки, врахування яких повертає нас до чинної моделі кримінального процесу. Друга, навпаки, створює «в чистому вигляді» західну модель кримінального переслідування. Поправки третьої групи спрямовані на вдосконалення проекту, прийнятого в першому читанні, з урахуванням реальної ситуації, яка склалася в Україні.
Голова комітету повідомив, що багато пропозицій від народних депутатів надійшло щодо зміни назви кодексу: з «Кримінальний процесуальний кодекс України» на «Кримінально-процесуальний, Кодекс покарань за кримінальні правопорушення» тощо. За його словами, більшість обгрунтувань зводиться до того, що слово «кримінальний» перекладається як «злочинний».
З огляду на це, зазначив В. Швець, комітет офіційно звернувся до Національної академії наук з проханням надати роз’яснення. У відповіді, отриманій з Інституту української мови НАНУ, зокрема, зазначається, що у назві «Кримінальний процесуальний кодекс» бракує вказівки на покарання, а тому краще підходить назва «Карно-процесуальний кодекс України».
Народний депутат Віктор Швець:
«Ми повинні доопрацювати проект кодексу таким чином, щоб після його прийняття у суб’єктів права законодавчої ініціативи не було підстав для внесення відповідного конституційного подання».
Голова не випадково акцентував увагу на цьому питанні. Він зробив це для того, щоб учасники слухань зрозуміли: навіть по одному слову виникає серйозна дискусія, а необхідно опрацювати близько трьох тисяч пропозицій. «В будь-якому випадку, ніхто, окрім Верховної Ради, новий кодекс не ухвалить», — зазначив В. Швець і висловив сподівання, що «народним депутатам та учасникам слухань під силу зробити його таким, аби він перевершив дію відомих кодексів Наполеона і ще мінімум сто років стояв на захисті прав і свобод наших співвітчизників. Незалежно від того, на якій стороні процесу вони би перебували — обвинувачення чи захисту».
Загалом учасники слухань позитивно оцінили проект Кримінального процесуального кодексу. Його остаточне прийняття, наголошували виступаючі, дозволить докорінно змінити систему судочинства в Україні, надати громадянам реальні права для захисту у судах.
Водночас увага зверталася й на недоліки документа. Зокрема, наголошувалося на необхідності досягти баланс між двома групами учасників: першою, яка представляє сторону обвинувачення, та другою, яка представляє сторону захисту. Представники обох груп висловлювали зауваження щодо обсягу наданих їм проектом повноважень. Перша прагне зберегти свої повноваження, а друга — вважає за необхідне розширити повноваження, запропоновані проектом.
Крім того, представники судової гілки влади та правоохоронних органів порушували питання конституційності положень КПК. Промовці звертали увагу на те, що у проекті залишилися проблеми щодо визначення повноважень суб’єктів досудового розслідування, таких, як прокурор і слідчий, захисник і оперативний працівник.
Учасники слухань висловили зауваження й до інших положень проекту і внесли пропозиції, які будуть враховані комітетом під час доопрацювання проекту Кримінального процесуального кодексу.
За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради.
