Звертаюся до тих, хто мені вірить

Працівники деяких підприємств і організацій області, мешканці кількох населених пунктів і окремі громадяни хочуть підтримати мою кандидатуру на цьогорічних виборах до Верховної Ради України.

Зрозуміло, мені приємно, що виборці, котрі виявили до мене довіру на минулих виборах, хочуть знову бачити мене також у наступному складі парламенту.

У нинішній ситуації відчуваю, наскільки відповідальним є рішення для вас, мої дорогі земляки. Тому вважаю необхідним доповісти про свою роботу під час каденції, що вже завершується.

Передусім повинен сказати, що мене постійно турбує питання: «Що я зробив для людей, які мене обрали, що не зробив і чому?». Одразу зазначу, що, як і в кожній іншій роботі, в роботі депутата є два боки: службовий обов’язок і обов’язок серця.

Мої службові обов’язки та повноваження чітко визначено Конституцією України, Законом «Про статус народного депутата України» і Регламентом Верховної Ради.

От я щойно сказав: «Мої службові обов’язки та повноваження...». Але мої службові обов’язки — це лише одна із 450 часточок загальних обов’язків нашого парламенту, рішення в якому ухвалює більшість. Добре було б, якби кожен народний депутат України чітко виконував свої обов’язки, шанував Конституцію, закони та Регламент.

Але ж ви бачите, що в нинішній Верховній Раді чимало депутатів, котрі шанують тільки себе і піклуються лише про свої інтереси, а деякі навіть не приховують своєї ненависті до незалежної України. Такий склад парламенту обрали собі громадяни-виборці.

Обрали ті, хто за них власноруч поставив хрестик у бюлетені, а також ті, хто проголосував «проти всіх» або й зовсім не пішов голосувати.

За тих, хто не пішов голосувати, бюлетені «вкинули» інші, а «противсіхи» створили «зелену вулицю» для тих, кому зовсім не місце у Верховній Раді.

Отож у парламенті доводиться співпрацювати з усіма. Особисто я передусім намагаюся діяти у злагоді зі своїм сумлінням, пам’ятаючи зміст складеної присяги та про обов’язок перед виборцями.

Згідно з покладеними на мене обов’язками, працював і надалі працюю в таких напрямах діяльності:

— подання депутатських запитів до вищих органів державної влади;

— участь у розробці, узгодженні та затвердженні законопроектів у профільному Комітеті з питань транспорту і зв’язку, де я очолюю Підкомітет з питань інформаційних технологій та інформатизації;

— внесення пропозицій та поправок до законодавчих актів у процесі їх аналізу та обговорення;

— участь у міжнародних органах та організаціях по лінії міждержавного співробітництва та міжпарламентських зв’язків.

Якщо оцінити мою роботу чисто статистично, то наведу такі цифри:

— подав 12 депутатських запитів до Кабінету Міністрів, керівникам міністерств і відомств, зокрема до Генерального прокурора України;

— близько трьохсот разів письмово звертався до вищезазначених органів влади, установ та особисто до їх керівників із конкретних питань в інтересах громад та окремих громадян.

— розробив і подав 14 законопроектів;

— вніс суттєві поправки до 12 законопроектів;

— брав участь у роботі Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008—2009 роках;

— брав участь у 9 засіданнях Української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

Також, як член кількох груп і офіційних делегацій з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, з Республікою Болгарія, з Федеративною Республікою Німеччина, з Китайською Народною Республікою, з Російською Федерацією, брав участь в узгодженні багатьох питань міжнародного співробітництва України з цими державами.

Крім зазначених напрямів обов’язкової депутатської діяльності, я виконав величезний обсяг роботи за зверненнями громадян, з власної ініціативи надав допомогу бібліотекам, школам, лікарням, іншим закладам освіти, культури, охорони здоров’я і, звичайно, багатьом окремим громадянам.

Приємно усвідомлювати, що за моїми клопотаннями вдалося зберегти життя багатьом дітям, деяким зроблено складні операції, зокрема на серці, до того ж безкоштовно.

Вдалося допомогти також багатьом талановитим випускникам шкіл, деякі з яких вже закінчують вищі навчальні заклади.

Значну частину свого робочого і неробочого часу приділяю зустрічам із виборцями переважно в Городнянському, Куликівському, Ріпкинському і Чернігівському районах Чернігівщини.

Приїжджаючи до конкретних населених пунктів, веду депутатський прийом громадян, беру участь у зборах, проведенні свят, у конференціях і засіданнях місцевих рад, в обговоренні актуальних проблем організації життя. Як кажуть, тримаю руку на пульсі життя земляків, знаю ваші проблеми й намагаюся допомогти в їхньому розв’язанні.

У моїй роботі на виборчому окрузі, як фахівець із транспорту і зв’язку, особливу увагу приділяю розвиткові інформатизації, зокрема впровадженню сучасних інформаційних технологій в сільській місцевості.

Починав цю роботу зі створення комп’ютерного класу в селі Дроздівка Куликівського району, а на сьогоднішній день вже розвіз по сільських школах, бібліотеках та інших громадських установах понад 200 комп’ютерів, а також принтери, фотоапарати, мобільні телефони, медичне обладнання тощо.

В Україні, а особливо на Чернігівщині, добре відома моя публіцистична діяльність. За час роботи у Верховній Раді я опублікував сотні статей на актуальні теми в центральній та місцевій пресі, виступав на радіо і телебаченні, видав кілька книжок, допоміг видати книжки іншим талановитим авторам.

Веду велике листування з громадянами. Із сотень отриманих листів не на кожен маю можливість відповісти особисто, але жоден не залишаю поза увагою.

Приємно отримувати листи із вдячністю від читачів моїх публікацій. Люди пишуть, що мої статті й книжки підтримують їх морально, вселяють віру й надію на краще майбутнє.

Відповідаючи на листи, дуже часто доводиться пояснювати, що наш добробут, наше майбутнє залежать не від начальника в Києві, а від особистої відповідальності кожного з нас. Бо тих високих начальників всадовили в державні крісла звичайні громадяни-виборці.

Мені приємно усвідомлювати, що серед моїх друзів і колег є особистості, котрі широко відомі не лише в Україні, а й в усьому світі.

Почуваюся своїм поряд з відомими ієрархами Української Церкви, а відвідуючи кожну сільську церкву, завжди надаю посильну допомогу священикам цих приходів.

За свою діяльність упродовж останніх років я отримав багато нагород та відзнак, серед яких, поряд із Почесними грамотами Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, найбільше ціную вручені мені нагороди Церкви — Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ та ІІ ступенів, а також звання «Народний посол України» і «Заслужений економіст України».

От вам, дорогі мої земляки, короткий звіт про мою роботу й моя точка зору на нинішній стан речей у цей непростий і дуже важливий момент.

Момент відповідального вибору.

Вашого ВИБОРУ, дорогі мої земляки!