Часто вартові порядку скоюють різноманітні злочини, щоб заволодіти майном громадян. Найбільш поширене — вимагання хабарів. Однак трапляються і випадки пограбувань, крадіжок та шахрайств. Принаймні про це свідчать результати проведеного правозахисниками дослідження «Моніторинг дотримання права власності в діяльності ОВС», які оприлюднили днями в столиці.

— Те, що такі випадки існують, нині дуже важко заперечувати. Адже останнім часом таких повідомлень у ЗМІ дуже багато. Чому ж вони трапляються? На мій погляд, усьому вина — фінансування МВС. Держава забезпечує відомство лише на 40% від  потреби. Решта коштів покривається за рахунок громадян та інших джерел фінансування. Ідеться також і про примусове поповнення благодійних фондів органів внутрішніх справ, — каже керівник Одеської правозахисної групи «Верітас» Андрій Толопіло.

За словами голови Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Олега Мартиненка, мільйони гривень із кишень громадян щороку перекочовують до гаманців міліціонерів: «І це не лише тоді, коли правоохоронець краде щось із місця події, чи оперативник виселив наркомана, а сам забрав його квартиру. А тоді, коли люди змушені оплачувати роботу вартових порядку, яку вони зобов’язані виконувати безкоштовно. Маються на увазі послуги ДАІ, підрозділів дозвільної системи тощо. Переважна більшість їх нікому не потрібна, штучно видумана».

Одним із найбільш поширених видів порушень правоохоронцями експерти на прес- конференції назвали незаконні арешти транспортних засобів і доставку їх на платні майданчики. 

За оцінкою фахівців, щороку ДАІ затримує близько 7 тисяч автомобілів. 

Їх доставляють переважно не на стоянки Державтоінспекції, де ціна зберігання чітко зафіксована законодавством, і становить 18 гривень за першу добу та 10 гривень — за кожну наступну, а на приватні, де вартість сягає від 100 до 300 гривень.

У киянина Володимир Х. інспектори відібрали автомобіль і відігнали на стоянку на вулиці Залізничне шосе. Мовляв, у нього був відсутній поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Для повернення свого «залізного коня» чоловікові знадобилося три дні. Він змушений був заплатити 780 гривень на рахунок приватного підприємця. «Туди працівники ДАІ привозили близько 50 автомобілів на день, ціна за добу становила 260 грн. Щодня на цьому майданчику перебувало в середньому 200 автомобілів», — зазначив він.

На жаль, такі випадки в столиці не поодинокі. У Світлани машину відібрали працівники ДАІ через несплачені 260 гривень штрафу. Автомобіль поставили на приватний майданчик, де доба простою коштує — 200 гривень. Погасивши борг, жінка ще десять днів не могла його забрати. Правозахисники підрахували: тільки за рік одна така стоянка приносить до 19 мільйонів гривень прибутку. І все це оминає державну скарбницю.

У свою чергу, керівник проекту «Дорожній контроль» Ростислав Шапошніков зазначив, що майже в кожному регіоні країни є мінімум один приватний майданчик, який працює під контролем МВС. 

«Ці приватні підприємці отримують мільйони, сотні мільйонів гривень. І ми розуміємо, що цих людей «кришує» міліція», — підкреслив він.

Експерт Сергій Швець радить одне: знати свої права, розуміти, де є порушення прав, і знати, як їх захищати. А якщо скарга не допомагає, потрібно звертатися до суду. «Необхідно пам’ятати: за свою роботу міліція не має права брати гроші, а так званні благодійні внески — це хабар. Крім того, всі дії правоохоронців необхідно фіксувати, фотографувати. Будь-яка інформація — це вже свідчення, які можна буде використати в суді», — підсумував він.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

У прес-центрі агентства «Інтерфакс» відбулася прес-конференція на тему: «Системні порушення права власності в діяльності міліції».