63 мікропроекти на загальну суму понад 9,8 мільйона гривень реалізовано на Тернопільщині в ході першої фази проекту ЄС/ПРООН (Європейського Союзу і Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це другий результат в Україні. Але він значно вагоміший, якщо мати на увазі згуртування і пробудження ініціативи громад.
Від охочих взяти участь у проектах немає відбою
Інфраструктура сіл після розпаду колгоспів вкрай занедбана: розбиті дороги, занедбані соціальні об’єкти, холодні школи... Селяни вже не сподівалися на позитивні зміни, адже від влади, заїжджих кандидатів у депутати чули лише обіцянки. Спочатку з недовірою поставилися і до пропозиції самим узяти участь в оновленні сіл. Аж поки на прикладі громад-першопрохідців зрозуміли: справа того варта. Тепер координатори проекту не мають відбою від охочих взяти у ньому участь. Скажімо, від сільських, селищних, міських рад районів-партнерів до ресурсного центру надійшло 162 заявки для участі у другій фазі проекту. Деякі громади настільки відчули смак, що кинулися пробувати сили мало не в усіх проектах і конкурсах, які проводяться в Україні на різних рівнях. Слід сказати: небезуспішно. У деяких селах реалізовують уже по третьому-п’ятому проекту. Для прикладу, ініціативній групі Великого Говилова Теребовлянського району довелося докласти немало зусиль для того, щоб переконати односельців взяти участь у проекті із заміни вікон у місцевій школі. Мало хто вірив у затію, адже скільки було таких випадків, коли зібрані громадські гроші загадково зникали. Допомагав переконувати людей і сільський голова. Коли жителі побачили, що все, що було обіцяно, зроблено, то вже самі почали збирати гроші на ремонт Будинку культури. Допоміг місцевий фермер, сільська і районна ради — і село має один із найкращих у районі заклад культури. Відзначивши активність жителів Великого Говилова, представники проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» дали можливість їм реалізувати ще один мікропроект — ремонт фельдшерсько-акушерського пункту. Але громада захотіла не лише відремонтованого приміщення, а й якісних послуг. Її партнером став Тернопільський медичний університет, завдяки якому у селі створили навчально-практичний центр первинної медичної допомоги. Тут практикуються старшокурсники, є змога безоплатно полікувати зуби, зробити кардіограму, проконсультуватися з провідними фахівцями через мережу Інтернет або під час їх приїзду у село. Багато таких прикладів і в Гусятинському, Підволочиському районах.
Звичайно, добре, коли злагоджено працюють громадські організації, сільський голова, районна влада. На жаль, так виходить не завжди. Тоді вибір за громадою. Вже є приклади, коли голів громадських організацій, створених для реалізації мікропроектів, обирали згодом сільськими головами.
ФАКТ
Люди навчилися не лише збирати гроші, а й раціонально їх використовувати. Влаштовують тендери, конкурси для тих, у кого замовляють послуги. У села приїжджають до десятка підприємців. Завдяки конкуренції деяким громадам вдалося на третину збити ціни. Головне — селяни повірили, що від них також залежить якість життя і почали смикати владу.
На першому місці — енергозбереження
Важливо, що громади самі визначають, що для них найактуальніше. Якщо у попередні роки це в основному був ремонт ФАПів, водогонів, то тепер на першому місці — проблема енергозбереження. 33 проекти з 37, які реалізовуватимуться в області під час другої фази проекту, спрямовані саме на розв’язання цієї проблеми у школах і дитсадках. Шість громад вже отримали перші транші від ЄС/ПРООН. Селяни часто збирають не лише свої обов’язкові п’ять відсотків вартості проекту, а й значно більше, самі беруть участь у будівельних роботах, залучають благодійні кошти, лиш би все зробити на високому рівні. Тепер їм буде легше забезпечити свою частку, адже у їх розпорядженні залишається земельний податок. Якщо райони заклали у свої бюджети кошти, необхідні для реалізації проектів, то на обласному рівні ситуація складніша. Заступник голови обласної ради Сергій Тарашевський визнає, що частку обласної влади, а це мільйон гривень, до обласного бюджету не закладено. Сподіваються, що його знайдуть під час перерозподілу минулорічних залишків або перевиконання цьогорічних показників. Принаймні облдержадміністрація і облрада дали гарантійного листа про співфінансування 37 мікропроектів. На думку голови облдержадміністрації Василя Гецька, впровадження першої фази проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» окреслило і низку проблем. Одна з них — сільські громади не мають планів соціально-економічного розвитку, не прогнозується демографічна ситуація, не аналізується стан інфраструктури тощо. Лише з урахуванням цих моментів можна говорити про майбутнє наших сіл, поліпшення якості життя членів громад. Нині у проекті беруть участь дев’ять районів області з сімнадцяти. За словами координатора обласного ресурсного центру громад Ігоря Стефаніва, система підтримки проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» через відтворення його методології поступово буде замінена системою обласної (районної підтримки). Тернопільщина отримала найбільшу квоту по відтворенню методології — у чотирьох районах (по чотири мікропроекти у кожному). Розширюються й сфери «роботи» проектів. Скажімо, вони працюватимуть у запровадженні альтернативних джерел енергії. Новинкою є створення обслуговуючих кооперативів на селі. Одне слово, громади поступово відпускають у самостійне плавання. Логічно: перші ази участі у місцевому розвитку вони отримали. Немає сумнівів, що, відчувши смак до змін, підуть далі. А з них братимуть приклад ті, хто поки що залишився за рамками проекту. Головне — вселити віру, що громаді багато що під силу.
Тернопільська область.
