Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) перетворюється на бізнес. Причому легальний. Схеми прості. Ще з вересня полювання на сотні тисяч майбутніх випускників відкрили ВНЗ, заманюючи їх на підготовчі курси. Видавництва пропонують різноманітні посібники. Вчителі — послуги репетиторів. Робиться усе це досить цинічно. Адже на закиди, чи не досить наживатися на батьківських гаманцях, освітяни відповідають: «Ніхто не примушує ваших дітей записуватися на курси чи шукати репетиторів. ЗНО складається на основі шкільної програми. Якщо погано вчилися у школі, то, як кажуть, пишіть скарги самі на себе». Але чи так це насправді?

 

Завчена юність

Тільки час належить нам, вважав Сенека. Але його слова не можуть повторити близько чотирьохсот тисяч українських випускників, які, окрім навчання у школі, змушені відвідувати підготовчі курси. Студентка Оля нині навчається на психолога в одному з найпрестижніших київських вузів. Аби туди потрапити, пригадує дівчина, довелося цілий рік готуватися. Щоб отримати більше балів, вона складала ЗНО з п’яти предметів (цьогоріч дозволено щонайбільше з чотирьох). До чотирьох предметів готувалася на курсах, до одного — з репетитором. «Виходило так, що кожен день одразу після школи йшла на курси, а потім — додому, робити домашнє завдання. І так цілий рік», — розповіла студентка.

«А чому шкільних занять не вистачає?» — запитую Олю, пам’ятаючи про аргументи освітян. Дівчина каже, що вчителі не можуть їх готувати, бо досить складну програму за 11-й клас ніхто не скасовував, і часу на підсумування знань передбачено не так багато. А цього року, у зв’язку з Євро-2012, навчальний рік ще й скорочено на кілька тижнів. Крім того, кожен учень складає ЗНО з різних предметів: хтось — із математики, а хтось — із біології, тому викладачі не можуть навчати якусь частину класу, поки інші відпочиватимуть. Тож для підсумування знань доводиться шукати курси та репетиторів. При цьому в молоді взагалі не залишається часу для себе. Не зайве нагадати, що йдеться про 17-річних юнаків та дівчат, які замість насолоджуватися одним з найпрекрасніших і незабутніх періодів життя, 24 години на добу зубрять то уроки, то тести. Навряд чи це позитивно вплине й на їхнє здоров’я.

Оплачені додаткові бали

Поспішати до ВНЗ на підготовчі курси цього року майбутні абітурієнти вимушені не лише через прагнення вдосконалити свої знання. Багатьох спокушає можливість отримати додаткові двадцять балів при вступі. Що це бізнес, а не щире бажання за невеликі кошти допомогти студентам, підтверджує те, що омріяні +20 балів ви наберете, лише як вступатимете до того навчального закладу, підготовчі курси якого закінчили. Якщо ж ви готувалися, скажімо, до математики на курсах одного університету, а документи понесли до другого, то жодних бонусів не дочекаєтеся.

Та й дешевим це задоволення не назвеш. Моніторинг цін показав, що за підготовку з одного предмета столичні освітні заклади просять від 800 до 3100 гривень. Ціна залежить від престижності закладу. Деякі ВНЗ беруть плату щомісячно. В середньому вона становить від 300 до 400 гривень за предмет. А якщо їх чотири? До того ж, щоб охопити якомога більше випускників, вузи запровадили найрізноманітніші форми навчання: і вечірні, і у вихідні дні, і навіть лекторії під час канікул, сподіваючись, очевидно, на приїжджу молодь. Тож заробляють по повній. Звичайно, додаткові бали обіцяють лише тим, хто добре складе внутрішнє тестування, але, як свідчить практика, добре складає абсолютна більшість. 

То де тут справедливість? Як у такій системі пробитися дітям з малозабезпечених родин або тим, які не можуть повноцінно відвідувати курси, бо живуть у віддалених районах?

На посібниках теж не зекономиш

Для таких випускників єдине рятівне коло — сумлінна самостійна підготовка. Тут у нагоді стануть спеціальні підручники, які вже на повний хід продають на книжкових базарах.

На столичній Петрівці ледь не на кожному прилавку можна знайти посібники з комплексної підготовки до ЗНО з усіх тринадцяти предметів, збірки тестових завдань. Видно, що товар ходовий, має підвищений попит. Один посібник з комплексної підготовки до оцінювання з будь-якого предмету куштує 50 гривень, тестові завдання — від 25 до 40 гривень. У середньому абітурієнт складає три іспити зі ЗНО, тож викласти доведеться не менше 225 гривень.

Але й із посібниками, на яких великими літерами написано «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту» та «рекомендовано Українським центром оцінювання якості освіти», можна прогадати. Під час нещодавньої прес-конференції директор центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева просила випускників остерігатися підробок і навіть показувала одну з таких — видання з підготовки до біології з особистим резюме міністра Дмитра Табачника: «Фальшивка». Якісно підготуватися до тесту з такою книжкою, на думку чиновниці, точно не вдасться.

Відверто кажучи, не сумнівалася, що знайду цей посібник на Петрівці. Але не думала, що їх там так багато. Зваблює покупця те, що він на десять гривень дешевший. Крім того, любителям економити пропонують минулорічні посібники. Тоді як, за словами Ірини Зайцевої, зміст тестів із багатьох предметів, особливо з англійської мови, значно змінився (пояснюють це «виправленням допущених помилок», а не інтересами видавництв щороку друкувати нові посібники, забезпечені високим попитом). Тому, заощадивши 10 гривень, можете на рік відстрочити отримання студентського квитка.

У підсумку виходить, що гарна ідея побороти корупцію під час вступної кампанії за допомогою зовнішнього незалежного оцінювання наштовхнулася на загрозу перетворення власне ЗНО на своєрідний бізнес для видавництв, навчальних закладів, учителів-репетиторів. В експертних колах про цю проблему знають, але вирішувати її поки що не беруться. Про це свідчить той факт, що нинішнього року не внесено жодних вагомих змін до процедури складання ЗНО та розрахунку балів при вступі до вишів.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА та Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).

 

Перед початком ЗНО нерви у випускників на межі.

 

До цього моменту молодь готується цілий рік, не шкодуючи ні часу, ні здоров'я.

Мрієте вступити до вузу? Забудьте про розваги!

Думка експерта

 

Директор центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК (на знімку):

Якщо абітурієнт нормально навчався впродовж усіх років у школі, то йому варто лише повторити матеріал. Коли я вступав до університету (а це було дуже багато років тому), то готувався за програмою для вступника до ВНЗ. Ми, пам’ятаю, сиділи на початку літа і її повторювали. Щось подібне пропонує й ЗНО. А що на цьому почали заробляти гроші, — вже є бізнес. Те, що українським центром зовнішнього оцінювання знань було видано посібники, і вони продавалися абітурієнтам за гроші, також внесок у розвиток цього бізнесу на користь тієї структури, яка ці посібники друкувала. Тобто ми навчилися робити гроші, але не навчилися думати про абітурієнта.

Фото Юрія ІЛЛЄНКА (Укрінформ).