Спуститися в шахту, щоб повернутися

Пам’ятаєте, найрезонансніші аварії із груповими нещасними випадками за фактором «вибух газу та вугільного пилу» на шахтах «Суходільська-Східна» ПАО «Краснодонвугілля» і «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит»? У першому випадку було смертельно травмовано 28 шахтарів, у другому — загинув один гірник і 23 особи дістали серйозні травми. А всього минулого року на вуглевидобувних підприємствах Луганської області в результаті різних аварій загинуло 69 гірників. Це більше, ніж в 2010 році на 25 чоловік. Луганщина кілька разів одягалася в жалобу...

Фахівці вважають, що 90 відсотків нещасних випадків на шахтах області сталися з не організаційності. Передусім йдеться про недотримання правил техніки безпеки через непідготовленість працівників, про низьку трудову та виробничу дисципліну, неправильну організацію праці, відсутність належного відомчого контролю за виробничим процесом, про ігнорування вимог безпеки людьми на місцях. Зрозуміло, що за кожним нещасним випадком, у результаті якого загинули чи постраждали люди, було зроблено серйозні організаційні висновки й підвищено вимоги до техніки безпеки праці. Загалом рівень загального травматизму у вугільній промисловості регіону вдалося знизити майже на 10 відсотків. Однак проблема безпеки на вуглевидобувних підприємствах продовжує залишатися дуже гострою.

До речі, за даними Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, на фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням рівня безпеки шахт, через впровадження уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю й автоматизованого управління гірничими машинами та технологічними комплексами (УТАС) у бюджеті-2012 уряд передбачив 220 млн. грн. Ще 30 мільйонів виділяється на створення Єдиного Центру гірничої безпеки в Луганську, куди стікатиметься інформація із усіх шахт, на яких впроваджено цю систему УТАС.

— Однак жодні фінансові уливання, штрафи, наглядова діяльність навіть найвищої інтенсивності не допоможе, якщо кожний працівник не усвідомить міру колективної відповідальності в питаннях безпеки та охорони праці, — каже начальник територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області Олексій Труфанов. — Варто згадати випадок, коли наступного дня після вибуху на шахті «Краснокутській» наш інспектор, спустившись під землю із плановою перевіркою іншої шахти, буквально натикався у вибої на гірників, які курили. Про що це свідчить? Про те, що безпека починається з кожного працівника і, на жаль, часто на комусь із порушників правил закінчується...

Аналітики вважають, що саме ментальність шахтарів, які усвідомлено чи випадково стають порушниками, значно знижує ефективність усіх заходів і інвестицій, спрямованих у сферу безпечної праці. Наприклад, професор, доктор технічних наук, головний науковий співробітник Інституту глобального інформаційного простору НАУ, доктор наук в області фізики горіння та вибуху Володимир Захматов, котрий взяв участь у впровадженні нової системи безпеки на шахті «Никанор-Нова», впевнений, що для цілковитої безпеки однієї лише сучасної системи мало. Потрібно змінювати поведінку самих гірників. На жаль, люди за нашим менталітетом завжди прагнуть щось порушити, щось змінити. Людський чинник — це одна з головних причин аварійності.

Таку само думку висловив і експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук:

— Що стосується людського чинника, він, безумовно, є присутнім і навіть дуже. Байдужість до свого життя та чужого, соціальні проблеми, ситуація безвихідності породжують таке ставлення. У погоні за заробітками, шахтарі свідомо порушують правила техніки безпеки.

До слова, в останні роки деякі керівники вугільних підприємств констатують той факт, що серед гірників, особливо молодого та середнього віку, поширюється наркоманія. Важко поєднати ці два поняття — шахтар і наркотики, однак така проблема існує, і як боротися з нею, зважаючи на все, ніхто не знає.

Старі шахтарі кажуть, що раптові вибухи метану та вугільного пилу обумовлені перш за все тим, що гірники працюють на глибинах, які достатньо не вивчені — сьогодні вони сягають більше кілометра. Як відреагує кора землі, чим відплатить за вторгнення? Гірники стверджують, що деякі випадки аварій, коли чутлива техніка безпеки не встигала вчасно зреагувати, так і залишилися до кінця нез’ясованими. Керівники підприємств таку думку не підтримують, стверджуючи, що до вивчення надр залучаються вчені, які допомагають зробити працю гірника безпечною.

Старший науковий співробітник геологічного факультету Московського держуніверситету, доктор геолого-мінералогічних наук Володимир Сивороткін, зокрема, вважає, що газ метан не є настільки агресивним, щоб приводити «до таких страшних наслідків, як численні катастрофи». На його думку, при розкритті вугільних порожнин під час прохідницьких робіт у шахту потрапляє не тільки метан, а й водень. Він і спричиняє вибухи. Ще два вчені Георгій Войтов і Микола Хітаров, яких називають піонерами у вивченні газового дихання Землі, стверджують, що в піків виділення газу є зв’язок з певними фазами Місяця. Епізодично газові потоки раптово могли посилюватися в сотні тисяч разів! Провівши статистичне опрацювання вибухів газу та викидів вугілля на шахтах Донбасу з 1947-го по 1963 рік, вчені одержали цікаві дані: у дні, близькі до повного місяця та нового місяця, вибухи стаються в 15 разів частіше.

Через 20 років інший учений, Сергій Приходько, опрацював відомості вже з 8 тисяч випадків раптових викидів газу в шахтах Донбасу, що сталися в період з 1951-го по 1996 роки. З’ясувалося, що при положенні Місяця в перигеї стається 54% викидів, при положенні в апогеї — 24%». На його думку, на шахтах уже давно стаються такі вибухи, які звичайними причинами пояснити неможливо. Після кожної чергової надзвичайної події, як правило, кажуть про людський чинник або про застаріле обладнання. Але вибухи стаються не тільки в Росії. Україна, Туреччина, Польща, Іспанія, Болгарія, Норвегія — от далеко не повна географія трагедій. Причому число непередбачуваних вибухів газу в шахтах і кількість жертв неухильно зростають. На думку Сергія Приходька, коли настає фаза нового місяця або повного місяця, гравітаційний вплив посилюється. Виходом із ситуації, що склалася, можна вважати встановлення датчиків, які зможуть фіксувати вміст водню, для того щоб встановити зв’язок його викидів з фазами Місяця. Якщо ж такий зв’язок справді існує, то дні повного й нового місяців для всіх гірників необхідно зробити вихідними.

Поки вчені розгадують загадки природи, у Територіальному управління Держгірпромнагляду в Луганській області думають над тим, як і що зробити, щоб керівники вугільних підприємств, інженерно-технічні працівники та самі гірники, які гинуть і втрачають здоров’я, не ставилися до питань промислової безпеки так злочинно та халатно. В 2011 році кількість штрафів, накладених на перших керівників шахт, збільшилася на 11%. Значно збільшилася й кількість спрямованих подань про невідповідність займаним посадам. А, можливо, дієвим стане збільшення розмірів штрафів за недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці? Такий законопроект, ініціатором якого став Держгірпромнагляд, уже розглянутий Верховною Радою. У разі його прийняття адміністративні штрафи за порушення норм охорони праці можуть значно збільшитися й становитимуть від 1 700 до 3 400 гривень. Та це лише один вихід.