Тарифи на центральне опалення через подорожчання газу в нас виросли так, що мешканці багатоповерхівок за голови хапаються: за обігрівання стандартної трикімнатної квартири треба віддати третину місячної зарплати глави сімейства! Здавалося б, і городянам, і органам місцевого самоврядування треба разом думати над тим, як заощадити на блакитному паливі й водночас не замерзнути. Та в Херсоні одностайністю в цій частині навіть не пахне: обивателі утеплюються хто як може.
Найдоступніший і найпоширеніший спосіб зниження витрат на центральне опалення — ізоляція зовнішніх стін будинку пінопластовими листами під цементною «шубою». Економісти вже підрахували: комплексне утеплення житлової дев’ятиповерхівки на три під’їзди на сьогодні коштуватиме майже 330—400 тисяч гривень. А окупиться воно лише за два роки, завдяки 70-відсотковому зниженню витрат на обігрівання. Однак у Херсоні пінопластові «одежинки» на стіни замовляють тільки ті забезпечені мешканці, в яких на це вистачає власних грошей. Тож стіни багатоповерхівок у всьому обласному центрі рябіють різнобарвними «латками». 
— Часткова ізоляція стін панельних багатоповерхових будинків призводить до того, що на окремих ділянках залізобетонні панелі промерзають не повністю, а частково — приблизно на чотири п’ятих. Від перепаду температур всередині конструкції вона починає розшаровуватися, руйнуватися та втрачає цілісність — бетон просто кришиться, — розповідає екс-начальник міського житлового управління Сергій Пінькас. — Виходом може бути тільки комплексне утеплення всього будинку, включаючи цілковиту ізоляцію стін, утеплення підвалів і горищ, установлення рам з подвійним заскленням не тільки у квартирах, а й на сходових клітках, у всіх нежитлових приміщеннях. За мого перебування начальником міськжитлоуправління почали було готувати проект такого розпорядження, яке впорядковувало б утеплення фасадів, що його мали затвердити у міськраді. Однак тут свої п’ять копійок не забули вставити в міськуправлінні архітектури та містобудування, наполягаючи на дотриманні єдиної колірної гами під час повторного оштукатурювання пінопластових плит. Зрозуміло, що власники квартир за свої кревні платити за повторне фарбування шару штукатурки заради примхи чиновників відмовляться, і виконувати такі роботи можна буде тільки за бюджетні гроші. 
За тим само «латковим» принципом в обласному центрі ведеться перехід на індивідуальне опалення — десь густо, десь порожньо. Хоча в організованішому підході тут теж зацікавлені не тільки звичайні споживачі, а навіть постачальники тепла.
— Ми розуміємо, що не можемо забезпечити якісного обігрівання будинків, що перебувають на максимальному віддаленні від котелень — під час транспортування на багато кілометрів температура теплоносія знижується. Обслуговувати такі ділянки невигідно, і розв’язання проблеми — тільки у переведенні таких будинків на «автономки». В історичному центрі Херсона розташовано щонайменше чотири 20-квартирні житлові будинки, які необхідно від’єднувати від централізованого теплопостачання.
Проте зробити це нині неможливо, оскільки автономні обігрівальні прилади поставили собі не більш як половина господарів квартир — в решти на це просто немає грошей. Але їх немає й у нас — підприємству ледь вистачає доходів, щоб розраховуватися за газ, що постійно дорожчає, — зазначив Борис Бурман — директор комунального підприємства «Херсонтеплоенерго», що є постачальником послуги централізованого опалення для половини Херсона.
Борис Бурман упевнений: завершення переходу на автономне опалення того житла, що його неможливо забезпечити якісним обігріванням централізовано, також цілковито залежить від муніципальної влади. 
Херсон.