Громадськість вимагає від Президента підписати закон щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. Над його створенням кипіла робота майже два роки. Нарешті, минулої осені народні депутати ухвалили у другому читанні та в цілому цей документ. І далі про нього наче забули. Активісти коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну» запевняють: увесь цей час лобісти транснаціональних тютюнових корпорацій намагалися використати свій останній шанс та вплинути на народних обранців. Мета, буцімто, очевидна: або «вихолостити» текст документу, або взагалі не допустити його підписання. Та 24 лютого його таки передали на підпис Президентові країни. Громадськість сподівається, що глава держави не заветує документ і тим самим раз і назавжди відповість на запитання, що важливіше: здоров’я нації чи надприбутки тютюновиробників.
Щоправда, в тому, що Президент таки підпише цей документ, учасники учорашньої прес-конференції (лікарі, педагоги, священнослужителі) були майже переконані. Вони пригадали, як, виступаючи на засіданні високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з профілактики неінфекційних захворювань у вересні минулого року, Віктор Янукович наголосив: боротьба із тютюнопалінням — пріоритет державної політики. А зараз він свої слова просто має змогу підкріпити ділом.
До того ж щодо цього має Україна і певні міжнародні зобов’язання. Адже в березні минає шість років, відколи наша держава ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації з охорони здоров’я із боротьби проти тютюну. Однією із її статей передбачалося введення повної заборони на всі форми реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.
Щороку від паління помирає близько 110 тисяч українців.
Реклама цигарок, переконує Ганна Гопко, координатор коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», передусім розрахована на потенційних курців, зокрема на дітей та підлітків. А отже, її тотальна заборона допоможе убезпечити підростаюче покоління від першої викуреної цигарки.
— Реклама тютюнових виробів, що призводять до хвороб і смерті, є знущанням з країни, яка переживає демографічну кризу. Часткові її обмеження є ефективними, але не настільки, наскільки потрібно, — зізнається Ганна Гопко. І пригадує, що спроби повністю очистити країну від реклами цигарок колись були. — У 1996 та 2007 роках Верховна Рада уже голосувала за законопроекти, що передбачали повну заборону тютюнової реклами, або, як я її називаю, — реклами смерті. Та, на жаль, тоді тютюнове лобі виявилося сильнішим. І тодішній Президент ці проекти заветував. Сподіваємося, нинішній глава держави не припуститься тієї само помилки.
Та, як свідчить практика, прийняти закон — це чи не найлегше. Набагато складніше потім стежити за його дотриманням. А з цим у нас можуть виникнути чималі складнощі.
