Натомість киянин розробив зручну схему орієнтування в метро
Нещодавно прочитав у «Голосі України» (25.01.12) критичну статтю, а також відгуки читачів на неї (10.02.12) про засилля реклами в столичному метрополітені. Й не тільки про це, а й про незручності, котрі чатують на пасажирів підземки. Зокрема, про їх тисячні потоки, що часом хаотично перетинаються на пересадкових станціях, неможливість розібратися з напрямками руху, якщо людина приїжджа, а про «різнокаліберні» вказівники годі казати.
Згоден з такою думкою, оскільки і сам користуюся цим видом громадського транспорту. Я теж дивуюся, чому наше метро — ніби саме собою, а київські перевізники й гадки не мають про застосування кращого зарубіжного досвіду в цій справі.
Що зарубіжного! З’ясовується, ми теж не ликом шиті: самі кияни вирішили полегшити життя пасажирам підземки, а також допомогти орієнтуватися іноземним туристам, які приїдуть на Євро-2012. Я про це прочитав в Інтернеті: дизайнер Ігор Скляревський повідомив у мережі Facebook, що створив для цього системи орієнтування.
На його думку, столична підземка — це суцільний недружній лабіринт навіть для корінних киян. Тож він пропонує власну систему «навігації» для її пасажирів, яка б виконувала належну їй функцію — допомагала орієнтуватися.
Скляревський розробив зручну схему пересування в метро, з’єднавши її з рештою видів муніципального транспорту, на який можна пересісти, вийшовши з підземки. Сам він вважає, що його функція дизайнера полягає в тому, щоб робити реальність більш дружньою і зручною до людини. Коли людина живе з цим упродовж десятиліть, то «воно» й формує її світосприйняття. «Для мене побачити дебільний вказівник на вулиці чи в метро (а таких 99%), пише він у Facebook, — це як для іншої людини в лайно вступити».
І пояснив, як з’явилася ідея малювати схеми і вказівники. Почав робити це передовсім для себе — щоб покращити життя на «своїй» території: «Територія, яку я вважаю своєю, набагато ширша, ніж в деяких інших людей. Наприклад, хтось не смітить у себе в квартирі, але плює у ліфті. Бо за дверима квартири — це вже не його територія. Якщо когось дратують відірвані шпалери у власній квартирі, то він їх підклеює. А мене дратує каліцтво, яке повсякчас оточує на вулицях і в метро, тож намагаюся у межах своїх сил і талантів це змінити». Скляревський пояснив: узявся за систему орієнтування у Києві з надією, що колись вона замінить «каліцтво, яке оточує нас нині».
Він розробляє вказівники (україномовні з транслітерацією) для метро, щоб приїжджі, та й кияни теж, могли легко знайти потрібний вихід чи вхід на станцію, відповідну вулицю, одне слово, унікальну, зручну і зрозумілу всім схему орієнтації у місті.
Цікаво, чи знають київські градоначальники, а також керівники Київського метрополітену про такі можливості дизайнера зробити пересування містом зручним і комфортним? Чи... нема пророка у власній Вітчизні?
Валерій ВИШНЯ, киянин і читач «Голосу України».
