Біда змусила аграріїв Херсонщини задуматися про повернення сорго — «опальної», проте перспективної саме в умовах південного степу сільськогосподарської культури. Експерти Інституту зрошуваного землеробства НААН України визначили, що після морозів та нинішньої малосніжної зими тут доведеться пересівати 152,5 тисячі гектарів поля, де не зійшли або загинули озимі культури — і це щонайменше. Але через низький рівень запасів продуктивної вологи у ріллі є небезпека, що посуха наступного літа може знищити і «традиційні» ярові — кукурудзу, пшеницю та ячмінь. Тому в господарствах Таврії збираються частково «посунути» їх на користь екзотичного сорго. За стійкість до посухи та здатність не полягати від суховіїв ботаніки жартома іменують його рослиною-верблюдом, і згадана властивість може виявитися для півдня України справжнім порятунком: причому не тільки для Херсонщини, а й для її сусідів.

Реабілітація відбулася, на черзі грамотне використання

Досліди з технології вирощування та селекції сорго на базі Генічеської дослідної станції тривають ще з початку 70-х років минулого століття. Вже тоді селекціонерам було чим похвалитися: зерновий гібрид сорту «Степовий-5», над яким працював кандидат сільськогосподарських наук Василь Бондаренко, на зрошуваних землях давав близько сотні центнерів з гектара! Але попри кормову та й харчову цінність сорго, посіви культури постійно зменшували — СРСР конче треба було пшениці, і на неї не шкодували ані дешевого пального, ані «безплатної» води з каналів, на прокладання яких гепнули сотні мільйонів радянських рублів. Дійшло до того, що під кінець 90-х років площа, зайнята під сорго в межах всієї країни, скоротилася до жалюгідних п’яти тисяч гектарів! Однак тепер вона щороку зростає, сягаючи вже понад двісті тисяч гектарів. Хоча це аж ніяк не межа: той же селекціонер та експерт з агрономії Василь Бондаренко переконаний, що без шкоди для сівозміни на одній тільки Херсонщині під сорго можна було б віддати сто тисяч гектарів.

 

Прикметно, що в краї вже не дискутують з приводу того, доцільно чи ні реабілітувати сорго. Нещодавно на базі Інституту зрошуваного землеробства у Херсоні скликали науково-практичну конференцію з іншого питання: які сорти цієї культури вигідніше вирощувати, і куди продавати. І після виступів представників великих фірм-операторів аграрного ринку фермери та керівники місцевих сільгосппідприємств були приємно здивовані: незалежно від сортів, через дефіцит зерна сорго і на світовому, і на вітчизняному ринку його оптова вартість постійно зростає, і вже сягнула 1600—1800 гривень за тонну, при майже вдвічі нижчій собівартості виробництва!

— Наше господарство у Високопільському районі Херсонщини під сорго відвело не найкращі землі. Вартість обробітку гектара, включно з обробкою гербіцидами та збиранням врожаю, торік сягнула 2400—2700 гривень з гектара, але за високої ціни на зерно всі витрати повністю окупилися, і є прибуток. Власне, завдяки сорго ми з року в рук справно і без затримок розраховуємося з селянами за оренду їхніх земельних паїв, — підтвердив ще один прихильник «зеленого верблюда» — директор агрофірми Юрій Павлишин.

Культура, яку ми ще не оцінили

Втім, науковці кажуть, що продавати сорго за кордон — однаково, що розраховуватися за папірці щирим золотом. У нас багато хто просто не знає, що у зерні сорго концентрація рослинного білка сягає 14 відсотків, у ньому до 5 відсотків рослинних жирів та до 75 відсотків крохмалю. Така «скарбничка» корисних речовин, використана при виробництві комбікормів, позитивно позначається на добових приростах великої рогатої худоби, сприяє збільшенню надоїв. А вже згадуваний кандидат сільськогосподарських наук Василь Бондаренко додає: «Дослідження на базі кримської птахофабрики «Південна» дозволили прийти до  висновку: додавання сорго у корми для курей підвищувало їхню яйценосність на 10—15 відсотків».

У часи зміни клімату, коли життєдайної вологи південному степу дістається дедалі менше, а погода стає абсолютно непередбачливою, сорго може виявитися вигідним. Приміром, у США цю культуру давно вирощують на площі понад п’ять мільйонів гектарів, і мають чудовий зиск. Україна торік піднялася на третє місце у світі з обсягів виробництва кукурудзи. Хто знає, може й «зелений верблюд» допоможе вивезти наше сільське господарство до процвітання?

Херсонська область.

Зразки нових сортів зернового сорго, виведених фахівцями Генічеської дослідної станції.

Фото автора.