Вінницька облрада запропонувала керівництву держави Концепцію реформування місцевого самоврядування і готова взяти відповідальність за втілення в регіоні пілотного проекту.
Не може держава бути сильною без сильного самоврядування.
— Головне завдання пропонованої нами Концепції — надати кожній громаді, її жителям максимум необхідних послуг, наблизивши їх до людей, — каже Сергій Татусяк. — Але спершу треба створити сприятливі умови для економічного розвитку територій. Детально вивчили, як це робиться в інших країнах. Не рік, і не два по дещиці збирали зразки досвіду. Наш документ грунтується на тих засадах, на яких розвивається самоврядування у країнах Європи. У них влада децентралізована на користь самоврядування. Така вимога записана в Європейській хартії місцевого самоврядування. З цього треба починати. Щоб очевидячки побачити, як працює самоврядування за кордоном, уже 220 громад Вінниччини налагодили співпрацю з громадами Польщі. Маємо угоди також з Німеччиною, Францією, Швейцарією. Постійно обмінюємося делегаціями.
Для Вінниччини реалізація Концепції є особливо актуальною, бо маємо найбільшу, порівняно з іншими регіонами, кількість місцевих рад — 707. Прикро, що тільки незначна частина з них є фінансово стійкими. Чому? Бо діюча система місцевого самоврядування не відповідає потребам людей. Відсутні необхідні матеріально-фінансові ресурси.
Це тільки у нас перевернута піраміда
— Парадокс у тому, що наша бюджетна система не спрямована на підтримку самодостатніх територіальних громад та регіонів, — продовжує Сергій Татусяк. — Працює інше правило: що більше надходжень залучає громада до місцевого бюджету за рахунок внутрішніх джерел, то більше вилучень слід чекати в наступному бюджетному році. І навпаки. У кого надходжень менше, той отримує більше з державного бюджету за рахунок міжбюджетних трансфертів. Ми ж пропонуємо створити такі умови, щоб 90—95 відсотків усіх проблем можна було розв’язати на рівні територіальної громади. Так як це робиться в європейських країнах, зокрема, у сусідній Польщі. У них більшість податків, які збирають на місцях, там же й залишаються. Так забезпечують фінансову самодостатність громади.
Навіть учнів долучили до управління громадою
— Торік розпочали роботу над виробленням стратегії сталого розвитку громади на період до 2020 року, — продовжує Сергій Пилипович. — Такий документ матиме кожна територіальна громада. Це своєрідна програма дій з окресленням усіх проблемних питань та визначенням їх актуальності та почерговості вирішення. Коли буде дано старт самоврядній реформі, зможемо одразу приступити до її втілення, бо вже матимемо програму дій. На основі розробок на місцях сформуємо загальнообласну стратегію. До речі, до роботи над нею залучили навіть учнів шкіл та студентів. Вдруге організували конкурс на кращу пропозицію для розвитку громади. Молодь активно відгукнулася, маємо цікаві пропозиції, свіжі ідеї.
Продовжуємо проведення обласних конкурсів на кращий проект розвитку територіальної громади. Майже десять років організовуємо таке змагання. Якщо на початку для реалізації проектів переможців загалом виділяли триста тисяч гривень, то торік сума сягнула майже двох мільйонів.
Ми переконані, що реформа дасть можливість місцевому самоврядуванню міцно стати на ноги та істотно поліпшити життєдіяльність громади.