Видатки на дієті, проблеми — в бюджеті

Поза сумнівом, скликана в Президента країни Рада регіонів привернула до себе увагу не одних політиків. Попри те, що голів ОДА люди не обирали, їм віддають належне — як господарникам, «фізикам», а не «лірикам». Але цього разу вони розчарували, бо ліричні відступи з їхнього боку явно переважили предметну аналітику. 

«Фізиками», як на мене, проявили себе члени Асоціації міст України. Вони підрахували, що з нинішніми темпами оновлення основних фондів, яких у підпорядкуванні регіонів щонайменше на 500 мільярдів гривень, знадобиться 100 років. Виконавчий директор асоціації Мирослав Пітцик твердить, що видатки держбюджету на житлово-комунальне господарство цього року схуднуть на 4 мільярди гривень. Дивним чином забули передбачити фінансування на будівництво житла для черговиків, установлення приладів обліку тепла й води, на заміну енерговитратних котлів, ремонт і модернізацію очищувальних споруд, ліфтів тощо. Асоціація нагадала про все це, запропонувавши в одному пакеті низку заходів, які доцільно врахувати в основних напрямах бюджетної політики на наступний рік. Найвагоміший — такий: надати право місцевим органам влади залишати в себе на територіях 25 відсотків податку з прибутку підприємств недержавної форми власності, а також 50 відсотків від перевиконання плану з мобілізації цього податку та акцизу. На це одразу ж відреагував голова профільного комітету парламенту Валерій Баранов. Він поінформував міських голів, що уряд не пристане до такої ідеї через потребу фінансувати пенсії та заробітні плати. Але є і менш вагомі пропозиції, як-то — надання права місцевій владі встановлювати ставки податку на землю, адмініструвати туристичний збір, списати борги за середньостроковими позичками з бюджету на покриття касових розривів тощо. Більшість із них, схоже, також пройде повз увагу Міністерства фінансів. Бо грошей бракує і в центрі, і на місцях. У лютому ними покривали здебільшого борги. Але так само буде і в березні, і в червні, і в жовтні...

Низькі темпи номінальних доходів і високі ставки за кредитами дедалі більше нагнітають невдоволення незаможних. Законодавці слушно констатують, що механізм перманентного підняття аскетичних розмірів соціальних стандартів уже довів «до критичного мінімуму» працівників бюджетної сфери. Нагадали про себе інваліди-афганці, які набилися в гості без запрошення до міністра соціальної політики Сергія Тігіпка. Вимагали нарахувати рівні компенсації і повернути борги в зарплаті — й одержали обіцянку збільшених на 20 відсотків виплат уже з 1 березня. Але практика доводить, що відсотки — це ще не гроші.

Того ж дня Державна податкова служба відрапортувала про перевиконання плану з мобілізації податків, а Мінфін — про перевиконання бюджетного розпису за січень. Того ж дня міністр фінансів Валерій Хорошковський поділився з народом: мовляв, одним із основних джерел наповнення держбюджету є доходи від приватизації. І це доведуть мільярдні надходження від приватизації за підсумками першого кварталу. Але, здається, що бізнесмен Хорошковський не побачив би того сенсу в теперішній приватизації, який бачить від сьогодні вже перший віце-прем’єр-міністр Хорошковський (указ Президента вийшов звітного тижня). Стара вистава, звичні ролі... Й раніше посаду першого віце-прем’єра обіймали куратори фіскального блоку уряду, бо держбюджет завжди був найслабшою ланкою. А сьогодні, коли наша експортна продукція втрачає попит на міжнародних ринках, а платіжний баланс стрімко погіршується, і поготів. Тепер черга Валерія Хорошковського виправити наявні перекоси загальнодержавного балансу й бодай зменшити кількість алогічних проектів. Скажімо, підвищити мінімальні ціни на горілку за умов падіння легального виробництва й попиту на неї. Адже одержані в касі «відсотки» схиляють до споживання більш дешевих і сердитих напоїв. Їх розливають «по сотках» цілодобово.

І два слова про звинувачення «Газпрому» в несанкціонованому відборі газу, призначеному для європейських споживачів. Воно безпредметне, бо регулювання тиску на східному кордоні з росіянами не може бути рівномірним через мінливу динаміку споживання природного газу в Європі, що враховують річні контракти на поставку й транзит енергоносія. Воно безпідставне, бо «Укртрансгаз» не приховував, що в дні пікового споживання газу допоможе європейцям (зокрема, Туреччині) українським паливом. Зате це звинувачення відповідає передвиборній риториці партії влади, а тому для неї воно актуальне. Інакше б не лякали їжака м’яким місцем. Українська ГТС буде востребувана для європейських споживачів гарантовано до 2015 року, швидше за все — й потому. Адже «Північний потік» і «Південний потік» можуть конкурувати з нею тільки гіпотетично й у політичних проектах.