Комітет Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону «Про страхування» (нова редакція).
На думку народних депутатів, введення обмеження щодо організаційно-правової форми страховиків є необхідним, оскільки це відповідає світовим тенденціям, а також змінам законодавства України в цьому напрямі (нова редакція Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність»).
Якщо страхові компанії створять у формі акціонерного товариства, вважають парламентарії, то інформація щодо їхньої діяльності буде відкрита, бо звітність публікуватиметься в засобах масової інформації та на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, також буде розкрита інформація про власників. Це дасть Нацкомфінпослуг можливість здійснювати ефективний контроль за страховиками, а застрахованим — можливість вільно відстежувати результати діяльності страховика без додаткового звернення до нього.
Проектом також пропонується ввести новий порядок реєстрації страховика. Так, страховик повинен систематично подавати уповноваженому органу інформацію про перелік пов’язаних осіб із метою здійснення ним нагляду за страховиком. На засіданні зазначалося: міжнародна практика свідчить, що більшість банкрутств страховиків було зумовлено у зв’язку з укладанням численних угод із пов’язаними особами на дуже вигідних умовах для останніх, що підриває платоспроможність страховика.
Згідно з проектом філії страховиків-нерезидентів для здійснення страхової діяльності на території України повинні отримати ліцензію. Принциповою новацією є те, що уповноважений орган може в оперативному режимі отримувати інформацію про фінансовий стан страховика-нерезидента, який розташований за межами України, і співпрацювати з іноземним регулятором. Проектом закону введено вимоги до корпоративного управління страховика. Вони зумовлюють наявність переліку обов’язкових органів. Міжнародна практика свідчить про необхідність законодавчого регулювання корпоративного управління, оскільки це є єдиним способом досягнення відкритості страховика та захисту страхувальників від можливого неякісного управління.
Вл. інф.