Уперше за 20 років незалежності до Львівської ОДА прийшли понад 500 робітників успішного підприємства з несподіваною вимогою. Працівники Корпорації «Колійні ремонтні технології» із Пустомитів просили владу, щоб їм не заважали працювати й поставили на місце тих, хто хоче знищити тисячний колектив.

Корпорація «КРТ» щороку виготовляє майже 5 мільйонів анкерів, 6 мільйонів клем та 3 мільйони нашпальних полімерних прокладок, які використовуються на залізниці. Львівські скріплення дозволяють потягам розвивати швидкість до 160 кілометрів за годину. У виробництві задіяно понад тисячу робітників, які зароблять по 3—3,5 тисячі гривень і користуються всіма соціальними благами. Це єдине підприємство в Україні, яке на серйозну наукову основу поставило виробництво кріплень для залізниці.

На підприємстві вважають, що дехто хотів би завозити кріплення із Росії чи інших країн і знищити унікальне виробництво. Боротьба за місце на ринку триває не один рік.

Учасники протесту відкрито говорили, що їх кинули напризволяще. Місцева влада спокійно спостерігає, як нищаться робочі місця. Просили її втрутитися і припинити розвалювати успішне підприємство.

У корпорації вважають, що конкуренти з участю політиків та ЗМІ почали агресивну кампанію з дискредитації підприємства.

Продукцією «Колійних ремонтних систем» зацікавилися росіяни. Виробничники могли вийти і на ринок Сирії, бо на півночі Африки незабаром почнуть замінювати старі шпали на сучасні залізобетонні. Але підприємство намагаються дискредитувати, що це фіктивна фірма, яка нічого не виробляє.

Робітники під стінами ОДА з тривогою говорили, що постійні перевірки та тиск правоохоронних органів, інформаційний бруд деяких ЗМІ — це лише чергова спроба витіснити підприємство з ринку. Втрата ділової репутації, відмова партнерів від співпраці, зрештою, нервова обстановка — все це далеко не всі наслідки розбірок конкурентів.

Від стін ОДА робітники пішли до телекомпанії «ЗІК».

«Ми стали жертвами брудної інформаційної кампанії, розгорнутої проти нашого підприємства наприкінці 2011 року, — йдеться у зверненні трудового колективу до телеканала «ЗІК». — Шановні журналісти, не виконуйте замовлень тих, хто каже вам знищити наше підприємство. Невже ви не розумієте, що служите чужим інтересам, які ставлять за мету розвалити КРТ і вигнати нечесними методами конкурента з бізнесу».

Діалог з представниками канала «ЗІК» тривав майже годину.

Ось як прокоментувала ситуацію з перевірками віце-президент Корпорації «Колійні ремонтні технології» Світлана Козинець: «Після численних перевірок частина документації була знищена, але для контролюючих органів потрібні тільки оригінали документів. Ми не змогли їх надати, тому нам було донараховано те, що порахували як неоплачене».

Після того як корпорація добровільно сплатила спірні нарахування, податкова зняла свої претензії.

Робітники висловлювали занепокоєння, що через війни олігархічних кланів вони можуть залишитися без роботи. Багато хто з них уже попробував хліба на чужині й знає, яка вона, заробітчанська доля.

Перший заступник голови Львівської ОДА Богдан Матолич вибачився перед робітниками підприємства, що вони через необдумані дії політиків змушені залишати робочі місця і йти на акції протесту.

«Ми не мали жодних офіційних звернень з підприємства. Ми вивчимо ситуацію і робитимемо все для збереження робочих місць — це наше основне завдання. Ми обстоюватимемо кожне підприємство, кожне робоче місце», — заявив під час діалогу з робітниками Богдан Матолич.

Боротьба регіональних еліт

Що ж насправді відбувається на Львівщині? На прикладі одного підприємства можна простежити загрозливу тенденцію, коли місцеві регіональні еліти, бізнесові та політичні конкуренти розпочали боротьбу за місце під сонцем.

На Львівщині є кілька центрів впливу. Кожен з них має свої інтереси і плани щодо наступних виборів.

З призначенням нового голови Львівської ОДА Михайла Костюка центр впливу, на думку конкурентів, перемістився у бік братів Дубневичів — власників Корпорації «Колійні ремонтні технології». Корпорація «КРТ» співпрацювала з «Укрзалізницею», коли нею керував Михайло Костюк.

До речі, патент Костюка використовують «Колійні ремонтні технології» під час виробництва кріплень, за що виплачують його автору, кандидату технічних наук, винагороду. Свого часу Михайло Костюк міг цей патент передати Харкову чи Києву, але віддав перевагу землякам, завдяки чому сотні людей мають роботу. Конкуренти тим часом розтрубили на всю країну, що Дубневичі виплачують голові ОДА зарплату.

Звичайно, що корпорація братів Дубневичів — не виняток, працює так, як більшість українських підприємств. Тільки одних чомусь знищують, інші процвітають.

Голова Львівської ОДА Михайло Костюк, який усе життя пропрацював виробничником — прокладав колії, не врахував олігархічних інтересів інших центрів впливу, що спричинило шквал критики й атаки конкурентів. Дається взнаки і те, що він декому не дозволив свого часу роздерибанити «Укрзалізницю».

Такі реалії української політики: після призначення на посаду голови ОДА треба ще домовлятися з місцевими бізнесовими елітами, в руках яких потужні ЗМІ та економічні важелі впливу. А йти до когось на поклін — це означає потрапити в залежність. Кому ж тоді буде потрібний залежний від олігархів голова ОДА?

Львів.