Фактично кожна друга іграшка на українському ринку небезпечна для здоров’я наших дітей. Про це на прес-конференції повідомив заступник начальника управління ринкового нагляду Держспоживінспекції України Микола Дмитрієв. Найбільший ризик становлять імпортні товари, переважно китайського виробництва.
— Токсичні речовини, що містяться у дешевих ляльках чи м’яких іграшках, можуть провокувати різні алергічні реакції, — каже головний дитячий алерголог м. Києва, завідувач відділення алергології Київської міської дитячої лікарні №2 Микола Макуха. — Іноді через недбалість батьків дитячі ігри з ляльками чи роботами можуть мати фатальні наслідки.
Трирічному киянину подарували китайський конструктор із дуже дрібними деталями. Хлопчик проковтнув дві кульки, які потрапили в тонкий кишечник і склеїлися там. Малого ледь врятували лікарі.
Траплялися випадки, коли діти ковтали неміцно пришиті деталі м’яких іграшок. Уже не одну сотню ведмедиків, зайчиків чи їжачків перевірили в державному підприємстві «Укрметртестстандарт». Усередині знаходили пісок, небезпечний технічний поролон, відходи швейного виробництва.
Як твердять захисники прав споживачів, якість не завжди залежить від ціни. Навіть до недешевих зайців та ведмедиків є претензії. Як правило, на базарах і в магазинах увесь цей «зоопарк» продають без належних документів про його якість і походження.
Небезпечні навіть качечки для ванни, з якими так полюбляють бавитися малюки. Їх треба виготовляти з латексу, але, щоб зекономити, часто виробники використовують пластмасу, додаючи до неї барвники та інші шкідливі для організму речовини.
До дитячого одягу експерти теж мають претензії: майже сімдесят відсотків перевіреного фахівцями Держспоживінспекції одягу не відповідають вимогам українського, та, напевно, і будь-якого іншого законодавства.
Щоб уберегтися, уважно читайте маркування товару, звертайте увагу на його склад, термін придатності, вікові рекомендації з його використання. На етикетці також має бути вказано, якому нормативному документові він відповідає, та зазначено адресу виробника або дистриб’ютора, за якою споживач може звернутися зі скаргами.
— Раніше в Україні дитячі іграшки підлягали обов’язковій сертифікації, а зараз ця процедура добровільна. Виробник відносить в акредитовану лабораторію зразки товару, оплачує їх випробування і отримує документи про якість — декларацію відповідності, — пояснює Микола Дмитрієв. — Разом із нею він отримує право нанести на етикетку Національний знак відповідності — емблему у вигляді листочка конюшини в незамкненому колі.
З 1 січня копію такої декларації на вимогу покупця зобов’язаний пред’явити кожен продавець.
Держспоживінспекція обіцяє ретельно перевіряти товари дитячого асортименту (минулого року на це виділили лише 1 млн. 700 тис. гривень, а цього — аж 24 млн.). Якщо інспекторам вдасться виявити порушення, реалізатор змушений буде сплатити штраф у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості партії товару, яка не відповідає вимогам нормативних документів. Злісним порушникам доведеться сплатити навіть 500 відсотків вартості партії.
Якщо вилучені іграшки під час лабораторних досліджень виявляться небезпечними, згідно із Законом «Про ринковий нагляд» дистриб’ютор буде оштрафований на суму від 500 до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів. Окрім цього, всю партію сумнівного товару буде відкликано або заборонено її реалізацію.
Нині готують зміни до Закону «Про ринковий нагляд», що передбачають підвищення штрафів за такі порушення до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів. За словами Миколи Дмитрієва, цей документ уже найближчим часом буде розглянуто у Верховній Раді України.
Фотоетюд Анастасії Сироткіної.
На знімку: далеко не кожен іграшковий заєць витримає перевірку на міцність у лабораторіях ДП «Укрметртестстандарт». Левова частка м’яких іграшок на нашому ринку — сумнівної якості.
 
Фото Андрія Нестеренка (з архіву «Голосу України»).