Напередодні 200-річчя з дня народження поета заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко презентував факсимільне відтворення «Альбому Тараса Шевченка 1845 року».

Це частина того, що довелося побачити і замалювати художнику Київської археологічної комісії Т. Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній у 1845 році. Крім ілюстрацій, альбом містить також науковий коментар відомого вченого, заступника директора Інституту літератури Сергія Гальченка, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію того чи іншого малюнка.

Проте це лише один невеликий крок на великому шляху, запланованому М. Томенком до ювілею. Йдеться, зокрема, про відтворення самої мандрівки Кобзаря. «Ми запланували ширшим колом, до якого увійдуть поети, письменники, культурологи, музиканти, — пройтися по основних містечках, де був поет, де робив замальовки і де писав. Адже цей період один із найуспішніших з точки зору творчості. У цей час було написано: «І мертвим, і живим, і ненародженим», «Заповіт» тощо. Фактично, з будинку Шевченка ми стартуємо в наш новий проект «Шляхами Тараса Шевченка», присвячений 200-річчю з дня народження Кобзаря», — зауважив політик.

За словами заступника глави парламенту, вимога до видання була одна — максимальне відтворення оригінального альбому. На жаль чи на щастя, додав він, київські видавництва виявилися не готовими працювати у такому режимі та й цінова політика була не дуже прийнятна. Натомість Видавничий дім «Андрій» із Дніпродзержинська виявився готовим до такої роботи.

М. Томенко переконаний: в альбомі є багато речей, які будуть надзвичайно корисними для вчителів, працівників бібліотек та інших читачів. Адже деякі об’єкти замальовок до нашого часу не дожили. Важливо це й тому, що, на його думку, «геній Шевченка-художника не оцінений широким загалом». «Тому нам здалося, що такий альбом, який можна погортати, подивитися, був би дуже корисним», — сказав він.

Водночас політик висловив жаль, що у питанні підготовки до 200-річного ювілею дуже важко співпрацювати з владою, «у них трошки інші пріоритети». «Поки що під нашим тиском почав збиратися оргкомітет на рівні міністра культури. У них з’явилася навіть одна геніальна ідея — за бюджетні гроші зробити мармуровий іконостас в Успенському соборі в Каневі. До просвітницьких, творчих проектів, які робимо ми, на жаль, урядові інституції поки що не схильні», — зауважив він. А їх у Сергія Гальченка ціла валіза. Залишилося лише переконати владу і знайти кошти на їх реалізацію.

Сам С. Гальченко пригадує, як у 1961—1964 роках, коли відзначалося 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження поета, видавалися астрономічні наклади видань: академічних, науково-популярних, науково-критичних, дитячих та мистецьких. «На жаль, про це залишається лише мріяти», — сказав учений.

Тим часом видання вже надіслали в центральні та обласні бібліотеки. До речі, що стосується читальних закладів, то М. Томенко нагадав: починаючи з 2010 року, закупівля нових книжок була практично паралізована — необхідно було провести тендер. Причому участь у ньому мали право брати лише комерційні структури, які поширюють видання, а не видавництва, які їх виготовляють. «Газети та журнал взагалі неможливо було закупити. Бо тендерні процедури не співпадали з передплатою». Законопроект, який скасовує цю процедуру, зауважив політик, парламент у середу проголосував у першому читанні та в цілому. Залишається сподіватися, що підпише його і Президент.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Міщенко, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.