Знайдено графську печатку, що символізувала відому родину Чацьких та поселення, яке їм належало з 1694 року, — Боремель-Михайлівка (нині — Боремель Демидівського району Рівненської області).
Нині цей сургучевий відбиток поповнив фонди Волинського краєзнавчого музею, а сама печатка ще донедавна переходила з рук у руки місцевих колекціонерів і навіть символічно скріплювала деякі «міжусобні» угоди.
Знайшли печатку неподалік села Боремеля — у Бужанах, що на Волині. Як вона туди потрапила, можна лише здогадуватися. Дехто спробував зробити історичну прив’язку до відомого козацького полковника Максима Кривоноса, адже знахідку виявили на кургані, де нібито покояться останки Кривоноса. Втім, полковника не стало у 1648 році, а печатка, найімовірніше, з’явилася на світ у 1782 році.
Саме тоді, при Чацьких, Боремель набув найбільшого розквіту: тут було побудовано костел, палац, а біля нього розкішний ботанічний парк. На грудень 1781 року припадає пам’ятна подія для поселення — його відвідав польський король Станіслав Август. Короля пишно приймали в палаці. Тоді ж графа Михайла Чацького було нагороджено орденом Святого Станіслава І ступеня.
Через рік інший представник роду — Франчішек — одержав від короля привілей: Боремлю надано статус містечка з правом проведення ярмарків. Заодно Чацькі з родинних мотивів вирішили надати містечку подвійну назву — Боремель-Михайлівка (Boremel-Mіchalowka), що протрималася фактично до початку ХХ століття. Саме цю назву зберегла знайдена печатка.
— Коли я дізнався про знахідку та про те, що люди використовують її радше як забавку, ставлячи штамп на якихось родинних документах, то поспішив до Бужан, щоб переконатися, наскільки історично значима ця печатка, — розповідає знаний волинський краєзнавець, колишній працівник Волинського краєзнавчого музею, головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Юрій Мазурик. — З’ясувалося, що мідної печатки у селі вже немає; її продали невідомим особам. На щастя, залишилися відбитки на сургучі з хорошим зображенням, що дозволило мені зробити графічну реконструкцію печатки, а заодно й дослідити її належність, час створення тощо.
Загалом атрибут видається досить цікавим та оригінальним. На ньому, окрім традиційних атрибутів того часу — гармат, знамен, шабель, списів, незвичними видаються дві речі. Перша — герб під назвою «Свинка» (Swіnka), що належав шляхетській родині Чацьких. Основна його частина — щит, а на щиті — голова вепра, в пащу якого тягнуться людські руки. Здавна вепр (кабан) вважався одним із найсильніших представників місцевої фауни, тож на печатці він символізує мужність представників роду. Друга не характерна для печатки річ — профіль жінки з опертими на поясі руками. Тут, вочевидь, позував для емблеми хтось із роду Чацьких.
Боремельська графська печатка (точніше, її відбиток) стала однією з найпримітніших сфрагістичних пам’яток Волині й доказом того, як через маленьку річ відкривається велика історія та проглядається світогляд тих, хто творив цю історію.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
смт Млинів
Рівненської області.
Репродукція автора.
Ось такі символи залишили після себе графи Чацькі.
