У флагманів галузі становище стабілізувалося, на інших підприємствах ледве зводять кінці з кінцями
Запорізька область — один із найбільших в Україні виробників різних марок сталі, авіаційних двигунів, силових трансформаторів, легкових автомобілів та іншої високотехнологічної продукції. Запоріжжя входить до кола індустріальних лідерів країни, посідаючи чільне місце серед регіонів за обсягом промислового виробництва, який після спаду, спричиненого світовою кризою, знову почав зростати: у 2011 році порівняно з 2010-м — на 5,6 відсотка.
Основа промислового потенціалу області — металургія, енергетика, а також машинобудівний комплекс, представлений понад 120 підприємствами. Продукція деяких із них, без перебільшення, відома на весь світ. Скажімо, відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» нещодавно вийшло на ринок США, відправивши туди, за умовами двох контрактів, електротехнічне обладнання. Зокрема, підприємство продало чотири потужні трансформатори для сонячної електростанції «Solana» та пічний трансформатор для одного з металургійних заводів американського штату Західна Віргінія.
Позиції відновлюються, але проблем вистачає
Тенденція до сталого розвитку машинобудівного комплексу області простежується ще з початку століття. Однак економічна криза істотно похитнула позиції галузі, відкинувши її назад на ціле десятиліття, — протягом 2009 року виробництво скоротилося майже на 52 відсотки. Підприємства галузі через різке зниження попиту змушені були згорнути випуск навіть найліквіднішої продукції. Для прикладу можна навести такий факт: з конвеєра акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» у 2009 році зійшло машин у 5,6 разу менше, ніж у 2008-му. Їх було виготовлено лише трохи більш як 46 тисяч, тоді як, скажімо, в 2007 році — майже 277 тисяч.
Деяке відновлення позицій галузі розпочалося позаторік — порівняно з 2009-м виробництво зросло на 8,3 відсотка. Нині машинобудівний комплекс теж із «плюсами» — за минулий рік приріст виробництва проти 2010-го сягнув 14,1 відсотка. Показник нібито промовистий, але не все так просто. Річ у тім, що галузь працює нестабільно: один місяць економічні показники стрімко «стрибають» угору, другий — униз. У листопаді, приміром, порівняно з жовтнем виробництво скоротилося майже на 7 відсотків. Висновок напрошується сам собою: кризові явища в галузі продовжуються, й ті здобутки, яких вдалося досягти останнім часом, можна втратити за найменшого погіршення економічної «погоди» у світі.
Про те, що криза ще не минула (принаймні для запорізького машинобудування), свідчить і те, що значна частина виробленої продукції не відвантажується й залишається на складах підприємств. Так, за станом на 1 листопада 2011 року залишки відцентрових сепараторів для молока становили 45,2 тисячі штук (понад 50 відсотків випущених з початку року), електричних трансформаторів — 6953 одиниці (35,4). Не знайшли збуту також 13,3 відсотка реакторів електричних, котушок індуктивності та перетворювачів статичних електричних, 8,2 — апаратури електричної високовольтної, 9,4 — проводів та кабелів електричних низьковольтних на напругу до 1000 вольт (4276 кілометрів) та 14 — високовольтних на напругу понад 1000 вольт (546 кілометрів). Перелік можна продовжити. Звичайно, і в більш благополучні роки частина продукції, вироблена машинобудівниками, не одразу знаходила збут і «осідала» на складах. Але її було наполовину менше.
Сьогодні обсяги машинобудівного комплексу Запоріжжя формують здебільшого підприємства з виробництва транспортних засобів та устаткування. Майже всі вони завершили рік із прибутками. Загалом у машинобудівній галузі регіону прибуткових підприємств лише 68,6 відсотка. Це дещо більше, ніж загалом у промисловості, та назвати становище благополучним ніяк не можна, адже близько третини заводів — збиткові. Як наслідок, державний і місцевий бюджети не одержують відрахувань, Пенсійний фонд — обов’язкових платежів, а робітники — зарплату. До речі, найбільшим боржником у Запорізькій області якраз і є «представник» машинобудівного комплексу — держпідприємство «Радіоприлад», яке не виплатило своїм працівникам 11,7 мільйона гривень. Інший великий боржник — казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» — розрахувався з робітниками зовсім недавно, та й то тільки після втручання обласної прокуратури, яка в листопаді минулого року внесла відповідний припис. І де тільки керівництво «Іскри» знайшло 6,2 мільйона гривень?!
Чимало проблем і на тих підприємствах, які, хоч і з певною натяжкою, можна назвати успішними. Взяти хоча б акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод». Річний звіт його виробничої діяльності рясніє «плюсами», але ж до показників «урожайного» 2007 року ще дуже й дуже далеко. Підприємство продовжує потерпати від негативних наслідків світової фінансової кризи, його лихоманить. На «ЗАЗі» стверджують, що для розв’язання їхніх проблем потрібні ефективні механізми підтримки уряду, зміни в законодавстві, які сприятимуть розвитку автомобілебудування. Вони стосуються, зокрема, системи оподаткування, сплати ввізного мита, створення системи державної підтримки експорту українських товарів, зокрема автівок.
Інновацій немає чи їх не видно?
У Запоріжжі подейкують, що колишній голова облдержадміністрації Борис Петров, який у листопаді пішов у відставку, саме тому й написав заяву «за власним», що його у високих київських кабінетах дуже лаяли, зокрема за відсутність інновацій. Так це чи ні — достеменно не відомо, але те, що з інноваційною діяльністю на запорізьких підприємствах не все гаразд, — факт.
Згідно зі звітами, які надійшли до головного управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА, в 2009 році інноваційною діяльністю займалося 31 запорізьке підприємство, в 2010-му — 22, а в 2011-му — лише 10.
Може таке бути чи не може? Ось і заступник голови ОДА Петро Гончарук сумнівається: «Важко повірити, що сучасне успішне промислове підприємство зовсім не проводить інноваційної діяльності. Адже від неї залежать економічні показники». Так само міркує й начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Євген Семечаєвський, який достеменно знає, що деякі підприємства, де постійно впроваджуються інноваційні технології, чомусь забувають відобразити це у звітах. Серед таких забувак — відкрите акціонерне товариство «Перетворювач», науково-виробниче підприємство «Хартрон-ЮКОМ» та низка інших.
Становище, що склалося з інноваціями в регіоні, пояснив начальник відділу головного управління статистики в Запорізькій області Віктор Давидченко. За його словами, основна причина низьких показників інноваційної роботи на підприємствах пов’язана з тим, що керівники повністю не розібралися із самим поняттям «інноваційна діяльність», до якої належать новації не лише в технологічних процесах, а й у наукових, організаційних, маркетингових і фінансових сферах.
Та хай там як, але нині достовірних відомостей про те, скільки конкретно інноваційних проектів реалізували протягом року підприємства області, немає. Точно сказати можна лише одне: на кожному заводі, який завершив 2011 рік з «плюсами», без інновацій не обійшлося. Ні на «ЗАЗі», ні на «Запоріжтрансформаторі», ні на «Мотор Січі», про річні результати роботи яких, до речі, ще йтиме мова далі. Хоча не всі підприємства з цього переліку подали звіт про свою інноваційну діяльність...
Притік кадрів — прикмета зростання
Безробітних у Запоріжжі вистачає. За інформацією заступника начальника управління соціального захисту населення міськради Галини Остапенко, сьогодні не мають роботи 50 тисяч мешканців обласного центру (загалом працездатних — 480 тисяч).
Обласний центр зайнятості в 2012 році шляхом співробітництва з місцевими підприємствами має намір створити 11 тисяч нових робочих місць. Чи вдасться цього досягти, сказати важко. Адже деякі заводи протягом 2011 року значно скоротили кількість працівників. Скажімо, відкрите акціонерне товариство «Запорізький алюмінієвий комбінат» виставило за ворота понад половину своїх робітників — 1165, а на Запорізькому феро-
сплавному заводі із 3525 працівників нині залишилося 2217.
Зверніть увагу, значні скорочення відбулися на підприємствах металургійного комплексу. А що ж на підприємствах машинобудування? Тут спостерігається протилежна картина. ВАТ «Мотор Січ» протягом 2011 року набрало півтори тисячі нових робітників, а «ЗАЗ» — 2 тисячі. Це яскраве свідчення того, що справи на цих підприємствах таки пішли вгору.
То що там у флагманів?
Звісно, на загальний стан машинобудівної галузі, як і будь-якої іншої, впливають насамперед показники її флагманів. Тож погляньмо на них пильніше.
Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ» у 2010 році реалізувало готової продукції на 4,7 мільярда гривень (понад 129 відсотків порівняно з 2009 роком), а в 2011-му (за попередніми даними) — понад 5 мільярдів.
Серед найзнаменніших подій, що відбулися на «Мотор Січі» 2011 року, — отримання Сертифіката розробника вертолітної техніки. Це означає, що підприємство має право як розробник створювати нові гелікоптери, а також модернізувати старі та вносити зміни до їх конструкції.
«Мотор Січ» уклало серйозні угоди з російськими та китайськими партнерами. Так, із керівництвом холдингу «Вертольоти Росії» підписано контракт на постачання українських двигунів для російських комерційних гелікоптерів. Сума контракту — 1,2 мільярда доларів, тривалість — 5 років. Щороку запорізькі моторобудівники відправлятимуть до РФ по 250—270 двигунів. Що стосується Китайської Народної Республіки, то «Мотор Січ» стало для неї одним із основних підрядників у реалізації програми переозброєння військово-повітряних сил. КНР замовила понад 250 двигунів для своїх навчально-бойових літаків.
Акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» протягом 2011 року виготовило 60,862 автомашини, що на 25 відсотків більше, ніж за такий само період позаторік. За січень—грудень експорт сягнув понад 50 відсотків.
«ЗАЗ» відправляє автівки до Росії, Казахстану, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Єгипту, Сирії, Йорданії та Іраку.
Розпочато серійне виробництво автомобілів «ЗАЗ «Ланос», оснащених найсучаснішим 16-клапанним двигуном та автоматичною коробкою перемикання передач. Ще одна новинка, запущена у виробництво, — «Ланос» із сучасним 16-клапанним 1,5-літровим двигуном, що відповідає екологічному класу «Євро-4».
У найближчих планах запорізького автовелетня — серійне виробництво модифікацій «Ланосів», що працюють на скрапленому газі, легковиків нової моделі, які, ймовірно, отримають назву «ЗАЗ Vіda». Останні — представники сучасного покоління «Chevrolet Aveo», виробництво якого повністю освоюють на потужностях заводу. Протягом 2012 року заплановано виготовити 10 тисяч таких автівок.
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» нині відправляє свою продукцію до 83 країн. 2010 рік підприємство завершило з чистим прибутком у більш як 353 мільйони гривень та обсягом продаж понад 2,3 мільярда. За попередніми даними (вони ще уточнюються) У 2011-му обсяги становили близько 3,5 мільярда.
Торік компанія вклала багатомільйонні кошти в модернізацію виробництва. Зокрема, ізоляційного, придбавши комплект нового обладнання за 710 тисяч доларів. Також у ВАТ «Запоріжтрансформатор» ввели к експлуатацію ще одну фарбувально-сушильну камеру, яку було придбано в рамках інвестиційного проекту «Реконструкція малярного виробництва» (загальна сума інвестицій — 1,5 мільйона доларів). Ще один вагомий минулорічний проект — подальша модернізація зварювального виробництва. Введено в експлуатацію два напівавтомати, встановлено повітряно-плазмові різаки, розпочато реалізацію планів із підвищення якості зачисних робіт.
Серед найвизначніших здобутків «Запоріжтрансформатора», яких вдалося досягти 2011 року, — успішне проходження сертифікаційного аудита на відповідність системи менеджменту підприємства міжнародним нормам. Аудит проводив світовий лідер у сфері сертифікації та консалтингу — компанія Bureau Verіtas.
Запорізька область.
На конвеєрі ЗАТ «Запорізький автомобільний завод».
У цеху ВАТ «Мотор Січ».
Триває виробничий процес на ВАТ «Запоріжтрансформатор».
Фото з архіву «Голосу України».
