Напередодні Євро-2012 у транзитних для уболівальників містах України — великі проблеми з готелями.

Нелегальні притулки

Херсонщина — край сюрпризів: багато чого тут — зовсім не те, чим здається. Приміром, на морських курортах Залізний Порт, Скадовськ, Арабатська стрілка вздовж узбережжя тісняться дво- або триповерхові «караван-сараї», пишно йменовані «готелями» з номерами люкс. Але тільки-но до них улітку добираються податківці, щоб дізнатися, як власники цих готелів на 60—300 номерів діляться доходами з бюджетом, як одразу з’ясовується, що це аж ніяк не готелі, а «приватні будинки». І постояльці в них зовсім не платні клієнти, а «гості» господарів. Ну, приїхала людина погостювати, це ж не привід через такий життєвий дріб’язок державу турбувати? Але найпікантніше, що власниками багатьох таких дохідних палаців є члени родин тих самих працюючих або колишніх податківців, офіцерів міліції, суддів, держслужбовців, які для годиться борються з «уклоністами» від податків, а на ділі роками й десятиліттями самі ж «кришують дохідний бізнес.

Міцний альянс тіньового бізнесу та корумпованих чиновників призвів до того, що сьогодні на Херсонщині так звані послуги тимчасового розміщення офіційно надають 360 суб’єктів господарської діяльності, а реально їх понад шістсот! Скільки через це держава недоодержує податків і платежів у місцевий бюджет — залишається лише гадати. Хоча зрозуміло, що це чимало мільйонів.

Але найстрашніше для туристичних перспектив регіону — те, що перебування значної частини курортної індустрії «у тіні» заважає піднімати якість сервісу до європейського рівня і надавати його гарантії. А без цього про жоден розвиток не може бути й мови.

Цей суворий готельний сервіс

Скажімо, для тисяч фанатів Євро-2012, які можуть скористатися послугами постійної поромної переправи Зонгулдак—Скадовськ і далі пересаджуватися на пасажирські потяги, Херсон і Скадовськ є «транзитними» містами. Дорогою вболівальники можуть зупинитися там і відпочити перед наступним ривком до заповітних стадіонів, а отже, околишні готелі можуть непогано заробити на розміщенні вболівальників. Але при бронюванні місць у готелях іноземці зазвичай орієнтуються на співвідношення ціна—якість, а доказами якості послуг і рівня сервісу для них є «зірочки». А таких готелів в області... майже немає!

— Зі згаданих 360 підприємств, що легально надають послуги з розміщення приїжджих, на Херсонщині тільки 50 пропонують їх цілий рік, і з натяжкою можуть бути названі готелями. Решта, по суті, є літніми базами відпочинку й приватними гостьовими будинками — не більше того. Але в Херсоні з 24 готелів тільки 12 одержали сертифікати на відповідність своїх послуг стандартам, і ще три подали такі заявки до Євро-2012. А із сертифікованих готелів лише трьом присвоєно категорію «три зірки». Чотири- і п’ятизіркові готелі в Херсоні відсутні. В Скадовську з дюжини тамтешніх готелів сертифіковані чотири, а «зіркових» немає взагалі, — видає чіткий розклад заступник директора державного підприємства «Херсонстандартметрологія» Лариса Бартків.

«Ми розмовляємо різними мовами»

Заради об’єктивності варто зазначити: складнощі з підтягуванням рівня готельного сервісу до загальноприйнятих світових стандартів у нас є як технічні, так і суто бюрократичні. І не тільки на Херсонщині. Адже присвоєння вищих категорій «зірковості» передбачає і тверді вимоги до отельєрів, які далеко не всі спроможні виконувати.

Так, для чотиризіркових готелів у будинках висотою від двох поверхів і більше обумовлюється обов’язкова наявність ліфта або ескалатора, а з усіх побудованих у Херсоні та Скадовську за останнє десятиліття готелів підйомників немає в жодному. Крім того, норми відомих усім національним отельєрам техумов ДСТУ 4269 «Класифікація готелів» обумовлюють, що портьє на ресепшені тризіркового готелю зобов’язаний знати дві іноземні мови на рівні «вмію спілкуватися» і підтвердити це знання сертифікатами про закінчення як мінімум відповідних курсів. Для чотирьох зірочок передбачається вільне володіння портьє не менш як двома іноземними мовами й «достатнє» знання їх у покоївок та іншого персоналу, що обслуговує номери. А з нашою практикою навчання мовам підшукати таких людей в «глибинці» — така ж нечувана удача, як знайти голку в сіні.

— З технічної точки зору, рівень оснащеності мого готелю цілком підпадає під «зіркові» стандарти, і в ньому цілком комфортно відпочивають іноземці — поляки, італійці, англійці, американці. Однак із персоналом, що знає мови, просто біда. Із трьох робітниць служби ресепшн дивом удалося відшукати одну жінку, яка вільно володіє англійською — вона п’ять років працювала на американському круїзному лайнері. А знайти в обласному центрі досвідчених покоївок, так ще зі знанням хоча б однієї іноземної — проблема для всіх готелів, без винятку. Для зручності іноземців на час їхнього приїзду доводиться спеціально наймати перекладача, а він бере за роботу по вісімдесят доларів на день: накладно! — розповідає власник одного з найпопулярніших готелів Херсона Петро Мельничук.

Занадто багато бюрократії

Утім, навіть за наявності навченого персоналу, ультрасучасного «начиння» номерів, ресторанів і басейнів обзавестися «зірковим» статусом українським готелям аж ніяк не просто. І все тому, що ця процедура надмірно ускладнена: сертифікат відповідності послуг стандартам видає одна держструктура, а категорії присвоює зовсім інша. До того ж ця інша перебуває в процесі затяжної реорганізації і зворотного зв’язку з регіонами не підтримує.

— Порядок установлення категорій готелям та іншим об’єктам, що надають послуги тимчасового проживання, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України     № 803 від 29 липня 2009 року. Вона передбачає, що після сертифікації заявка на присвоєння категорії від однієї до п’яти зірок пересилається в уповноважений орган — спеціальну комісію Міністерства культури й туризму, яка й видає свідчення про «зірковість». Колись такі заявки задовольнялися протягом одного-двох місяців, однак ще влітку минулого року з міністерства прийшов лист про те, що комісія реорганізується, і про поновлення її роботи буде додаткове повідомлення. Минуло вже більш як півроку, а повідомлення досі немає, — констатує аудитор із сертифікації послуг держпідприємства «Херсонстандартметрологія» Ігор Цюпко.

Й отельєри, й аудитори переконані, що право присвоювати «зіркові» категорії раціональніше було б делегувати тим організаціям у регіонах, які безпосередньо й проводять сертифікацію готелів та пансіонатів. А за мінкультовською комісією залишити функцію контролю, щоб статус готелів не завищували незаслужено — за хабарі. Та й 5-річний термін, протягом якого діє свідоцтво, теж замалий.

Ще рік тому представники готельного бізнесу зверталися до Верховної Ради із пропозицією внести зміни до Закону України «Про туризм» для того, щоб зняти згадані проблеми. Однак ініціатива так і «заглухла» — про неї не згадали навіть напередодні Євро-2012. Загалом, схоже, що фанатам, котрі прибувають до України, доведеться обійтися без «зіркового» сервісу дорогою в Донецьк і Київ. Шанс заробити на них безповоротно пропускають і готелі, й держава, з яким бізнесмени поділилися б податками. І це — ще один «гол» у «ворота» вітчизняних чиновників.

Фото автора.

Заступник директора державного підприємства «Херсонстандартметрологія» Лариса Бартків.

Власник одного з найпопулярніших готелів Херсона Петро Мельничук.

Один із приватних готелів у курортному селищі Залізний Порт.