На 107-му річницю від дня народження видатного майстра українського художнього слова Уласа Самчука відбувся традиційний вечір його творчості «Свіча пам’яті».
— На ньому презентували драму письменника «Шумлять жорна», яку він написав у 1947 році, проте вона досі не публікувалася, — розповідає завідувач Літературного музею Уласа Самчука у Рівному Інна Нагорна. — Я її підготувала до друку.
Нагадаю, що уродженець Рівненщини Улас Самчук — автор двох десятків вагомих прозових творів, серед яких «Волинь» та «Ост», першого в художній літературі твору про голодомор в Україні «Марія». У 1980 році його було висунуто на здобуття Нобелівської премії.
Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині. Навчався в Дерманській вищепочатковій школі, потім — в Українській мішаній приватній гімназії в Крем’янці. 1927 року, будучи жовніром польського війська, перейшов кордон і навчався у Бреславському (Вроцлавському), а згодом — Українському Вільному (Прага) університетах. У 1938—1939 роках брав участь у відомих подіях на Закарпатті. Із серпня 1941-го редагував газету «Волинь», яка виходила в Рівному під час тимчасової гітлерівської окупації. Виїхавши з України у 1943 році, пройшов через табори переміщених осіб і опинився в Канаді. Там він створив більшість своїх творів, активно співпрацював з Інститутом дослідів Волині, з товариством «Волинь» у Вінніпезі. Помер 1987 року, похований у Торонто.
