Новий Кримінальний процесуальний кодекс України покликаний забезпечити європейські цінності та принципи в дотриманні прав людини

Днями у Національній академії внутрішніх справ відбулося розширене засідання методологічного семінару викладачів та науковців навчального закладу за участю радника Президента України — керівника Головного управління з питань судоустрою адміністрації Президента України Андрія Портнова з обговорення основних характеристик, які втілені в нову систему Кримінального процесуального кодексу України.

Місце для обговорення було вибрано не випадково, оскільки науково-педагогічні працівники академії брали активну участь у підготовці нового КПК. Також на методологічному семінарі були присутні провідні вчені Київського регіонального центру Академії правових наук України, викладачі профільних кафедр Київського вузівського центру, а також практичні працівники, які входять до складу академічних кафедр на громадських засадах оперативного та слідчого спрямування і проводять навчальні заняття зі слухачами та курсантами.

Відкриваючи засідання, ректор академії Валентин Коваленко подякував Андрію Портнову за можливість бачити його у стінах навчального закладу та презентацію проекту КПК України, у якому знайшли своє втілення і пропозиції науковців НАВС.

У виступі А. Портнов, торкаючись позитивних характеристик нового КПК, зазначив, що дуже важко звести їх до простого переліку. Разом з тим, передусім йдеться про реальний захист закріплених Конституцією України загальних, основоположних прав людини взагалі і під час кримінального провадження, зокрема, що стосується захисту людини від незаконного позбавлення волі, від катувань і нелюдського поводження, забезпечення права на свободу, на професійний захист, на безпеку і справедливий судовий розгляд.

Ним також було наголошено, що 

У ньому чітко визначено умови, за яких допускається арешт особи, її затримання, обшук її житла або таємне прослуховування її розмов, огляд та виїмка кореспонденції.

Керівник Головного управління з питань судоустрою, окрім цього, дав вичерпну характеристику керівним принципам досудового розслідування. Зокрема, він зазначив, що відповідно до вимог КПК воно повинно розпочинатися, тільки-но слідчому або прокурору стає відома інформація, яка вказує, що мало місце кримінальне правопорушення, або коли такий орган самостійно виявляє інформацію про вчинення кримінального правопорушення. Це дасть слідчому органу можливість використовувати певні методи розслідування та розслідувати складні злочини. Такий порядок відповідатиме сучасним принципам розслідування в Європі та більшості демократичних держав і дасть можливість слідчим органам проводити не тільки слідчі (розшукові), а й негласні (спеціальні) слідчі (розшукові) дії, рішення про проведення яких може приймати слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, — слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

На переконання А. Портнова, новий КПК дає змогу забезпечити реальну, а не декларовану процесуальну рівність сторін та утвердити змагальність процесу, який стає дотичним не тільки до судового розгляду, а також і до етапу розслідування. Обвинувачений та його адвокат отримують право оскаржувати ті дії органів розслідування, які призводять до незаконного порушення/обмеження його прав та інтересів.

Радник Президента України також наголосив, що важливою складовою принципу змагальності є принцип взаємного розкриття матеріалів. Його суть полягає в тому, що 

Крім того, він зобов’язаний передати всі інші по справі матеріали або клопотання, які подавались ним до суду, а також подбати про можливість для захисту ознайомитися з матеріалами та/або зняти з них копії. Таке розкриття матеріалів має на меті дати адвокату можливість підготувати лінію захисту щодо матеріалів, зібраних у ході слідства або щодо дотримання встановлених процедур (за винятком інформації про джерела оперативної інформації, якщо інше не передбачено законом).

У разі, якщо прокурор не здійснює розкриття документів, до нього мають бути застосовані санкції, такі як заборона використовувати певну інформацію під час судового розгляду на підтвердження своєї позиції або заходи дисциплінарного характеру.

Зі свого боку і адвокат має обов’язок передати обвинуваченню документи або предмети, на які він спиратиметься у ході судового розгляду, так само як і всі висновки експертів у кримінальній справі.

Окрім цього, А. Портнов зазначив, що, враховуючи досвід європейських та демократичних країн у сфері кримінального судочинства, в Україні запроваджується посада слідчого судді, тобто судді, що здійснює своєрідний нагляд за досудовим слідством. У ході досудового слідства слідчий суддя виконуватиме функції (законодавчо визначені), такі як надання дозволів на обшуки, арешти, зняття інформації з каналів зв’язку та інші обмеження прав.

Також, на його переконання, новий КПК створює умови щодо забезпечення нейтралітету судів. Він 

В іншому разі відмінність між ролями прокурора і судді розмивається.

Оскільки надмірне застосування в Україні досудового ув’язнення неодноразово і суворо критикувалося широким колом поважних міжнародних та європейських інституцій, керівник Головного управління з питань судоустрою наголосив, що використання досудового ув’язнення у новому КПК істотно звужено. Значно частіше слідчий суддя, суд вдаватимуться до запобіжних заходів, альтернативних досудовому ув’язненню і тільки за наявності відповідних підстав, впевненості, що такі рішення не зашкодять правосуддю і не спровокують новий злочин. До таких альтернативних запобіжних заходів належатимуть: особисте зобов’язання — покладання слідчим суддею, судом на підозрюваного, обвинуваченого певних зобов’язань; особисту поруку, яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважають такими, що заслуговують на довіру, відповідного письмового зобов’язання; заставу, яка полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок; домашній арешт — заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Особливо цікавий інтерес для обговорення викликали положення КПК щодо права потерпілого на всіх стадіях кримінального провадження укладати угоду про примирення з підозрюваним, обвинуваченим.

Окрім цього, учасники заходу порушили питання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначивши, що проект не дає чіткої відповіді щодо їх початку в разі вчинення латентних злочинів, а також розширює перелік суб’єктів їх проведення, потребує конкретизації та додаткового тлумачення щодо наділення слідчого повноваженнями проводити такі негласні слідчі дії, як: «обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи», «спостереження за особою, річчю, майном», та інших, які є суто функцією оперативних підрозділів. Питання виникають і відносно Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших законів, які нині регулюють ці відносини.

Радник Президента України А. Портнов дав також вичерпні відповіді на запитання, порушені у виступі начальника кафедри кримінального процесу Лариси Удалової, який був пов’язаний з основними зауваженнями науковців академії, зокрема, до ст. 3 проекту Кодексу (щодо створення Єдиного реєстру досудових розслідувань), а також до ст. 36 «Прокурор». Професор наголосила на тому, що 

не повною мірою регламентованими залишаються питання можливості застосування запобіжного заходу «домашній арешт» 

стосовно осіб, які проживають самостійно (ст. 181 проекту Кодексу). Лариса Давидівна зазначила також, що викликає сумнів і використання оціночного поняття «особлива довіра» у ст. 180 проекту «Особиста порука».

На засіданні також обговорювались питання щодо інших позитивних аспектів законопроекту. Так, новаціями у КПК України є визначення функцій оперативних підрозділів та зміна їх статусу і завдань; участь у кримінальному провадженні у судовому засіданні судового розпорядника.

Учасники заходу дійшли згоди у тому, що пріоритетну роль у забезпеченні дотримання прав людини відіграє наявність у державі ефективного механізму регулювання діяльності державних органів, покликаних здійснювати розслідування та розгляд питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності.

З проведеної зустрічі можна дійти висновку, що наслідком ухвалення зазначеного законопроекту стане формування системи кримінального судочинства України, в основу якої покладено реальне втілення принципів змагальності та рівності прав сторін кримінального провадження, повага до прав людини та поліпшення їх захисту, а також підвищення ефективності та оперативності кримінального провадження.