На полі сніг за золото дорожчий

У селян кипить робота! Заготовляють міндобрива, пально-мастильні матеріали, доглядають за технікою: хто зуміє ретельніше підготуватися до весняно-польових робіт, той і буде «на коні». Наприкінці лютого пройдуть зустрічі керівників агроформувань зі спеціалістами фірм — постачальників насіння та науковцями. Адже нині, коли впроваджуються нові ефективні сорти, щоб використати їхні біологічні можливості, потрібно дотриматися технології. Родзинка й у тому, щоб за менших затрат міндобрив, органіки мати ліпшу віддачу. У Городенківському районі майже вся земля сільськогосподарського  призначення обробляється, цьогоріч цей показник зросте ще на 1800 гектарів за рахунок перелогів, незадіяних досі паїв та присадибних ділянок і становитиме 48 тисяч га. Торік валовий збір зерна сягнув 135 тисяч тонн — рекордний урожай за всю історію краю. Це навіть створило значні проблеми із сушінням та очисткою зерна. Тому місцева влада із розумінням сприйняла пропозицію інвесторів виділити землю для будівництва потужного, на 100 тисяч тонн зерна, елеватора.

Зерновий клин, як передбачається, займе майже тридцять тисяч гектарів, із них озимих на зерно — понад 12 тисяч. Та в грудні—листопаді не всі площі цих культур були в доброму й задовільному стані, припускали, що навесні доведеться їх пересівати. Одначе велика кількість опадів і доволі теплий початок січня дещо надолужили втрачене. Сніговий покрив практично повсюди в краї достатній для того, щоб люта зима не вплинула негативно на майбутній урожай. А значна кількість вологи дає надію на добрий ужин.

Торік майже удвічі зросли площі під картоплею та овочами. Почасти тому, що весна 2010-го запам’яталася рекордно високими цінами на них (до десяти—дванадцяти гривень за кілограм). Ось господарі й збільшили вирощування цих культур. Пенсіонер із села Тишківців Григорій Скорейко розповідає, що позаторік картоплю з поля забирали гуртом по 3 — 5 гривні за кілограм, столовий буряк і моркву — по 2,5 — 3, капусту — по 2—3 гривні, а восени 2011-го відповідно по 50 — 80, буряк і капусту — по 50 — 60 копійок. Деякі заготівельники набиралися зухвальства й пропонували за качанисту по тридцять копійок за кілограм, було навіть невигідно рубати головки, отож і переорювали селяни цілі зелені площі. Хтось у надії на вигіднішу ціну полишив урожай на полі, адже прогнози синоптиків не віщували чогось надзвичайного, навіть перед Різдвом ще можна було продавати щойно зрубані добротні качани. Та природа, врешті-решт, виморозила незібраний урожай. Ще питання, як капуста зберігається в кагатах, адже чимало господарів облаштували їх на своїх земельних ділянках у полі. Снігова ковдра була товстою. Та сховища можна відкрити лише за плюсової температури. А ось у підвалах доводилося додатково утеплювати урожай, бо морозець і туди добирався. На ринку капусти практично нема, поодинокі продавці пропонують її по три гривні за кілограм, але великого збуту не помітно. Хтось обходиться без голубців, деякі завбачливі господині запаслися квашеними головками качанистої чи навіть готовими пропареними листками в розсолі.

— Можу сказати про своє село, — каже Григорій Скорейко, — що люди цьогоріч сіятимуть значно менше капусти, бо то затратна культура. Не дуже доробишся на моркві, хоч і продають її на ринку вже по п’ять гривень за кіло. А гуртом забирають удвічі дешевше! Те ж стосується й столового буряку. А ось під картоплю однозначно відведуть більше площ, бо вона вже дуже скоро буде в ціні: запаси в заготівельників вичерпалися, й господарі матимуть нагоду заробити. Звісно, ті, хто зумів зберегти. Сумніваюся, що не промерзла бульба в земляних ямах, хоч господарі рятували урожай: прикривали додатково землею, соломою, агроплівкою. Торік збирали по 400—500 центнерів картоплі з гектара, тож підвалів не вистачало. Не можна робити ставку на якусь одну культуру, тим паче — сорт. Адже навіть дуже точні «супутникові» метеопрогнози часто не підтверджуються, тож передбачити погодні умови вкрай важко. Може скластися по-різному, щось вродить, з чимось програє селянин. Але, щоб мати прибуток, годі покладатися лише на небесну ласку.

Що ж робити, якщо овочі все-таки підмерзли? Цибуля, приміром, «відходить», картоплю можна згодувати худобі, птиці чи кролям. Але, щоб не потравити вухатих, потрібно занести бульбу в тепле приміщення, кладовку (поради — з власного досвіду), причому — не всю одразу, а в міру потреби. Через кілька годин, як стане зрозумілим, що змокріла м’яка картопля для власного споживання чи на насіння не годиться, її варто одразу зварити для тварин, аби не допустити гниття (саме через це варто заносити кожного разу лише одне-два відра).

Якщо ж морозець прихопив моркву чи буряк, коренеплоди варто, не чекаючи розмороження, подрібнити очищеними на тертці чи ножем, і в невеличких пакетиках чи пластикових стаканчиках покласти до холодильної камери. За мінусової температури овочі добре зберігатимуться й будуть придатні для приготування гарячих страв.

Питання зберігання продукції для сільськогосподарського Городенківського району актуальні, адже, за прогнозами, площі під овочами й далі зростатимуть. Колись були такі структури, як «заготконтори» з потужними овочесховищами, колгоспи й собі мали відповідно обладнані склади. Тепер же селяни здебільшого змушені самі думати не тільки, як виростити добрий урожай, а й ще як зберегти. Ось і доводиться збувати за безцінь заїжджим заготівельникам. Ті перепродують придбане, не садивши й не доглядаючи поля-городи, косять-збирають чималі грошові врожаї.

Щоправда, в одному із сіл краю інвестори збираються до кінця року збудувати потужне овочесховище. Але це поки що плани, які, як відомо, не завжди справджуються.

Івано-Франківська область.