У селі Євминці Козелецького району в жалюгідному стані опинилося місцеве сільгосппідприємство. Про те, як в останні роки його «по-чорному» розкрадали, свідчить хоча б судова справа від 15 вересня 2009 року.
Ось кілька промовистих абзаців з неї:
«Головний бухгалтер СВК «Євминка» в с. Євминка Козелецького району, будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями, 6 березня 2009 року умисно внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документа — грошового чеку ЛВ 7980847, а саме до графи «цілі витрат» та підробила підпис голови правління СВК «Євминка». По даному грошовому чеку в Остерському відділенні ВАТ «Райффайзен банк Аваль» отримала гроші в сумі 10000 грн. 00 коп., до каси підприємства їх не внесла, а привласнила.
12 березня 2009 року головний бухгалтер по грошовому чеку в Остерському відділенні ВАТ «Райффазен банк Аваль» отримала гроші в сумі 15600 грн. 00 коп., до каси підприємства їх не внесла, а привласнила».
У наступні місяці жінка поклала у такий же спосіб до своєї кишені 14000, 12500, 12000, 4000 гривень.
А діяла головний бухгалтер так нахабно і впевнено тому, що у господарстві все стрімко йшло до занепаду: розбазарювалася техніка, розбиралися тваринницькі приміщення, вирізалися з них труби, поїлки. Одне слово, люди старалися «вхопити» хоч щось за невиплачені зарплати, колишні мізерні заробітки. Загалом під кінець 2011 р. практично всю худобу відправили на м’ясокомбінати.
Попри ці реалії, у січні 2012 р. у селі є дві печатки СВК «Євминка» і дві команди, які борються-«чіпляються» за сільгоспгосподарство, на рахунку якого, до речі, збереглась чимала сума — майже 500 тисяч гривень. Це кошти здебільшого за зданий металобрухт і худобу.
До редакції «Голосу України» звернувся з листом Михайло Арсенюк, керівник кооперативу «Євминка» з проханням допомогти.
— Я прописаний у Києві, — спочатку розповів про себе під час зустрічі у сільраді. — Понад двадцять років пропрацював муляром, а потім після закінчення Остерського технікуму навіть деякий час був директором будівельної компанії. Трудився на заробітках за кордоном. Заробив трохи грошей. А це вже два роки з дружиною живемо тут у селі. Вирощуємо городину. Торік у січні очолив комунальний кооператив з надання послуг при сільраді. Поремонтували з людьми огорожу на кладовищі, прибрали там усе. Потім взяв у кооперації в оренду їхній магазин. Але місяць пропрацював — великі збитки. Оренда — 4000 гривень. Забагато! Вирішили відмовитися від цього. А влітку мене запросив голова СВК «Євминка» Володимир Купрієць стати комерційним директором сільськогосподарського кооперативу. Я і згодився.
М. Арсенюк показав кілька протоколів, які, за версією скаржника, мають підтверджувати законність обрання через кілька місяців його вже керівником сільгоспкооперативу. Так, п’ять членів кооперативу 2 листопада 2011 р. прийняли киянина у члени СВК «Євминка». Уже 22 грудня того самого року були проведені збори, на яких чотирма голосами «за» його обрали головою правління сільськогосподарського виробничого кооперативу. Того самого дня державний реєстратор на основі цього протоколу внесла дані про нового керівника в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
— А ось 27 грудня ніби в нашому селі відбулися другі збори, — повідомив він. — І ось за цим новим протоколом державний реєстратор зареєструвала керівником СВК «Євминка» Олександра Рижкова. Але як він може бути головою сільськогосподарського виробничого кооперативу, якщо ніколи не був його членом? Та й які це були збори? У людей обманним шляхом взяли підписи. Шістнадцять осіб це нам підтвердили...
Зустрілися ми і з протилежною стороною. Підприємець Олександр Рижков — керівник молокопереробного підприємства у Київській області. Воно працює за 12 кілометрів від Євминки.
— Оскільки корів у людей меншає, то ми вирішили мати під боком і свою ферму, — пояснює він свій інтерес до сусіднього села у Чернігівській області. Керівник ТОВ «Молочна компанія» придбав тут паїв на загальну суму 189 000 гривень у 180 осіб. На підставі рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП від 6 червня 2009 року підприємцю було виділено тваринницькі приміщення, техніку, але СВК «Євминка» відмовлявся все це добровільно передати. Лише 30 листопада 2011 р. Козелецький районний суд задовольнив позов О. Рижкова у повному обсязі. У його власність згідно з судовим рішенням перейшли будівлі та споруди — нерухоме майно на території молочно-товарної ферми: сараї №7, №8, №9, №10, №12, №13, №16, телятник №11, корівники №1, №5, №6, №14, №15, №17, молочний блок, кормокухня, гноєсховище, навіс для сіна, силосна траншея, пункт штучного запліднення, будинок ветеринара, будинок тваринника, пилорама, будинок санпропуску, трактори Т-150, ДТ-75, МТЗ-80, причіпне обладнання, зерноочисні машини тощо.
О. Рижков показав, яке «добро» йому дісталося. Справді, практично усі приміщення на МТФ у занедбаному стані: то розібраний або завалений дах, то руїни з цегли.
— А ось в одному корівнику ми зробили ремонт, — керівник показав цю будівлю. — Тут у нас 30 корів. Довелося все відновлювати, навіть водопостачання. Адже труби були вирізані.
— Корми купували?
— Тільки жом. А сіно заготовляли тут. Я найняв механізаторів місцевих, то їм хоч якась була робота. Загалом планую на цій фермі розширити стадо до 200 голів. Це десь буде робота для 15 місцевих жителів.
Тетяна Купрієць уже працює з трьома односельчанами на фермі. О. Рижкова вона називає «фермером». Головна у неї робота з колегами — сторожувати корів, приміщення. Бо, якщо їх не буде, залишки цього «добра» розберуть.
— Я приїжджаю якось, хлопці шифер знімають, — розповідає господар ферми. — А іншого разу — з молокопункту зрізали металу на 20 тисяч гривень. Ми й номери машини зафіксували. І у міліцію повідомили. Але... все тим хлопцям минулося.
Тим часом опоненти «фермера» ще й називають його «рекетиром», бо, мовляв, захопив обманом СВК «Євминка». Зі слів учасників конфлікту дізнаємося, що справді наміри євминців зібратися на збори були, але протиборствуючі сторони завадили їх провести у конторі, на тракторному стані. Тому голосували підписами.
Певну ясність вніс у вищезгадане і Володимир Купрієць, який перед виходом на пенсію 17 років був заступником генерального директора цукрового відомства. Він вже кілька років проживає у батьковому будинку і допомагає землякам влаштувати їхні місцеві справи. Рік очолював СВК «Євминка».
— Того дня, 22 грудня, ми з Михайлом Арсенюком поїхали на суд до Козельця, — розповів. — А тут мені саме перед судовим засіданням телефонують з податкової, що треба негайно до 10-ї години виправити документ. Бо буде штраф 1700 гривень. Я даю Михайлові печатку, щоб він швидко виправив звітність. Довго тривав суд, а Михайла немає. Юрист каже: «Він такий верткий, що зараз якийсь френтель викине з тією печаткою». Приїжджаю увечері додому, а Михайло вже в селі, посміхається, мовляв, я вам полегшив життя. Я справді думав з нового року піти з роботи, увести Арсенюка у курс справ, якщо його збори оберуть керівником кооперативу, але ж не в такий спосіб. Як з’ясувалося, поки тривав суд, він з печаткою переоформив у державного реєстратора зміну керівництва СВК. Що я зробив? Я швидко заблокував рахунок. У мене ж пароль. На рахунку — великі гроші. А печатка передається за спеціальним актом...
Одне слово, так просто крапку в цій колізії не поставиш. В Євминці 776 майнових паїв скупили в основному п’ятеро осіб. Місцеві селяни отримали за це певні суми, але мають ще свою власну землю. Їх активно агітують віддати останню в оренду якійсь невідомій кіровоградській структурі. За СВК ще рахуються приміщення, у яких можна розмістити техніку. Отож у селян є вибір. Якщо євминці віддадуть землю в оренду кіровоградцям, то де випасатиме худобу, заготовлятиме сіно О. Рижков? На фермі? Від вибору людей великою мірою залежить, чи на землі тут щось далі вирощуватимуть, чи вона піде на продаж за безцінь, як майно.
Чернігівська область.
Скоро євминська ферма дасть молоко.
Власність Олександра Рижкова.
Фото Сергія ПАВЛЕНКА.
