* Альтернативна енергетика випереджає за темпами розвитку традиційну (НЕК «Укренерго») — про стрес і прогрес.
* Торік імпорт товарів і послуг перевищив експорт на 6,75 мільярда доларів США — про нерви і резерви.
* Кабінет Міністрів дав на розвиток Донецького аеропорту 300 мільйонів гривень — про багатошарову бухгалтерію.
Головний експлуатант магістральних та міждержавних ліній електропередач НАК «Укренерго» повідомила про доволі приємну, але цілком очікувану новину. Загальна встановлена потужність електростанцій, які працюють на відновлюваній енергії, торік зросла на 4 відсотки, або на 221,1 МВт. Включно з великими ГЕС, альтернативна енергетика дала 5773,8 МВт потужності.
Чому новина приємна? Бо нарешті тенденції почали збігатися з європейськими, там уже кілька років поспіль альтернативна енергетика розвивається інтенсивніше за традиційну. Чому новина виявилася очікуваною? Бо великий бізнес і влада побачили у сонячній та вітровій енергетиці перспективні проекти для капіталовкладень. І справа не тільки в зеленому тарифі, який робить ці проекти високорентабельними, дає змогу їм порівняно швидко окупитися, а ще й у неабиякій низці податкових преференцій, які дали відчутний ефект. Нагадаю, прибутки виробників енергозбережного устаткування і енергії у нас звільнені від оподаткування терміном на 10 років. За зростаючих цін на газ, як на мене, без цього можна було б і обійтися, але цей факт відображає ставлення держави до енергоефективності.
Головний приріст енергопотужностей, звісно, забезпечила фотовольтаїка, дякуючи небайдужості до сонячних парків Андрія Клюєва, який серед тижня пересів із крісла віце-прем’єра у крісло голови Раднацбезу.
Потенціал вітрових станцій за рік зріс на 40,7 відсотка, або на 35 МВт. А хіба хто не помітив введення в дію 15 нових агрегатів ТОВ «Вітряний парк «Новоазовський»?
Не дивує і зниження встановленої потужності на 75 МВт вітчизняних ТЕС, адже більш як 90 відсотків їхніх енергоблоків уже відпрацювали свій ресурс і потребують оновлення. Торік на Добротворській ТЕС («Західенерго») з експлуатації вивели турбогенератор потужністю 100 МВт.
АЕС упродовж року зберегли статус-кво. Отже, з урахуванням відповідних корекцій, загальна потужність об’єднаної енергосистеми країни за рік зросла на 0,3 відсотка, або на 149 МВт — до 53310,6 МВт і є нині достатньою для безперебійного постачання тепла й світла. Але, як показали екстремальні морози, не гарантовано достатньою. І ще те запитання, чи покращилася від того якість електроенергії, і чи позбулися уряд і споживачі стресового стану? Звісно, ні. Прем’єр-міністр Микола Азаров розповів урядовцям, як у нього через фейсбук жіночка попросила дрова, бо замерзає хвора дитина. А що тут дивного? У Вінницькій області, яка вважається лідером з енергоефективності, тупо обмежують газопостачання навчальним закладам для «економної галочки» у звіті.
Мінекономрозвитку і Мінфіну доручено за лічені дні відшукати додаткові резерви для розвитку промисловості, яка в січні потерпала нібито від кризових явищ у Європі та високих цін на газ. Слушно. Тим паче, що неабияким джерелом для аналізу може стати річний баланс зовнішньої торгівлі. За ним, від’ємне сальдо торгівлі товарами та послуг за рік зросло в 2,2 разу проти 2010 року.
Нагадаю, від’ємним воно стає, коли імпорт перевищує експорт. Так от, торік експорт товарів зріс здебільшого за рахунок металургії, машинобудівної та сільгосппродукції на 33,1 відсотка, але імпорт і того більше — на 36 відсотків. Причому найбільшу частку в структурі імпорту, звісно, забирають енергоносії — російський газ, білоруська та європейська нафта. Зрештою, чому б не уявити, що ми купуємо енергоносії дешевше, ніж зараз, чи досягнемо ми позитивного сальдо в зовнішній торгівлі? Навряд. Про це кажуть апетити машинобудівної, електротехнічної, хімічної та інших галузей економіки. Статистика свідчить, що потенціал нинішньої промисловості неадекватний імпортним надходженням. Традиційно позитивне сальдо має тільки експорт послуг, дякуючи транзиту газу, нафти та аміаку трубопровідним транспортом.
Негативне сальдо торговельного балансу означає відтік валюти з країни, що погіршує платіжний баланс країни й посилює тиск на курс гривні.
Утім, є й інші резерви. Адже уряд вніс чергові поправки до державної цільової програми з підготовки до Євро-2012. Ними збільшено фінансування на 300 мільйонів гривень розбудови Донецького аеропорту. Подібні трансферти я передбачав у «Балансі...» за січень, без остраху помилитися. До того спонукав не так незавершений фронт робіт, як багатошарова, наче торт, бухгалтерія. Спершу уряд зменшує фінансування одних і тих само робіт у 2011 році на 518 мільйонів гривень, потім збільшує фінансування на 2012 рік на 817,4 мільйона гривень, тепер додає ще 300 мільйонів... Мимоволі здається, що всі платники податків заслужили, щоб їм видавали безкоштовні квитки на матчі Євро-2012. Але, слухаючи звітного тижня віце-прем’єра Бориса Колеснікова, переконувався, що «дурняк» не пройде ані для своїх, ані для заїжджих.
