ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»
Валерій Черняк народився 1952 року на Вінниччині. Закінчив Вінницький медичний інститут імені Пирогова. Служив у лавах Радянської Армії. Працював лікарем ортопедом-травматологом, головою профкому, завідувачем ортопедичного відділення, головним лікарем Черкаської обласної лікарні. Кандидат медичних наук, заслужений лікар України.
З 2010 року — голова Черкаської обласної ради.
За останні півтора року на Черкащині реалізовано не один десяток важливих соціально-економічних проектів. Яка роль у цих здобутках органів місцевого самоврядування та депутатів усіх рівнів — розмова нашого кореспондента з головою Черкаської обласної ради Валерієм ЧЕРНЯКОМ.
— Валерію Петровичу, вам, як лікарю за фахом, напевно, особливо близькі проблеми життєдіяльності конкретно однієї людини і населення загалом, адже у попередні, «медичні» роки, ви їх розв’язували мало не щодня.
— Безперечно. Однак з обранням на посаду голови обласної ради мені довелося значно ширше і глибше побачити багато інших труднощів, котрі нагромадилися на Черкащині не за один рік. Відкрилося чимало специфічних проблем у тому чи іншому районі, селищі, містечку, сільському населеному пункті області. Аналізуючи разом із депутатом обласної ради, головою ОДА Сергієм Тулубом та депутатським корпусом ці «завали», ми дійшли висновку, що підходити до їх «розбирання» необхідно ґрунтовно і комплексно. Потрібно все проінвентаризувати, систематизувати і діяти. Так народилася обласна програма соціально-економічного розвитку на 2011—2015 роки «Будуємо нову Черкащину».
У цьому вагомому документі ми намагалися охопити всі сфери економічного, соціально-культурного життя Шевченкового краю.
— Що у цій програмі найпріоритетніше?
— Найголовнішим, на мою думку, було завершення будівництва обласної дитячої лікарні, споруджувати яку розпочали майже двадцять років тому. Це було нелегким завданням, проте, об’єднавши всі ресурси, зосередивши на цій будові всю увагу, нам вдалося влітку минулого року відсвяткувати там новосілля. На урочистому відкритті лікарні був присутній Президент Віктор Янукович. Ще однією «больовою точкою» залишалася реконструкція меморіального музею Тараса Шевченка у Каневі, котра тривала не один рік. З цим об’єктом національної ваги можна було впоратися лише за відчутної підтримки центральних органів влади. Кобзаревий дім отримав таку допомогу і після восьми років «простою», оновлений музей знову широко відчинив двері для шанувальників таланту Тараса Шевченка. Одночасно з впорядкуванням Чернечої гори, нижнього парку Шевченківського національного заповідника, неподалік Канева побудовано гелікоптерний майданчик, а у самому місті проведено благоустрій території старовинного Свято-Успенського собору, збудовано туристичний центр «Авто-ріка», відкрито Ярмаркову площу. Тепер, з початком навігації на Дніпрі всі охочі можуть здійснити мандрівку дніпровими плесами за маршрутом Київ—Канів—Черкаси—Чигирин. Із відкриттям минулого літа оновлених річкових вокзалів в обласному центрі та у порту Адамівка (це у Чигиринському районі), така подорож з мрії перетворилася на дійсність.
— Ви розповіли про глобальні проекти обласної програми. А що виконано для «маленької» людини?
— Найчастіше, з чим звертаються до влади територіальні громади, окремі громадяни, — це прохання допомогти газифікувати населені пункти, житлові будинки. За менш як півтора року нам вдалося ввести в дію газопроводи завдовжки понад 20 кілометрів. Це, я вважаю, непоганий результат, адже «блакитний вогник» прийшов до 1259 домоволодінь, майже сім тисяч черкащан почали користуватися цим благом цивілізації. За цей же час для галузі охорони здоров’я області придбано 11 автомобілів «швидкої допомоги», відкрито сім пунктів невідкладної медичної допомоги у глибинці, остаточно вирішено питання підвезення учнів до шкіл.
— Останнім часом, проїжджаючи ввечері віддаленими селами, зауважила, що раніше вони потопали у темряві, а нині їх центральні вулиці освітлюються...
— Це було непросто — відновити освітлення сільських населених пунктів. Для цього потрібно було залучити кошти з різних джерел фінансування. У тому числі й через програму розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Європейського Союзу, у якій наша область бере участь вже вдруге. Так ось, завдяки взаємодії органів влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій та громадськості вдалося зробити дуже важливу справу — відновити понад 800 кілометрів зовнішнього освітлення у селах, селищах та містечках Черкащини. Робота у цьому напрямку і нині триває, і, я впевнений, незабаром у нас не залишиться «темних» населених пунктів.
— Валерію Петровичу, ви згадали про успішну співпрацю області з програмою ПРООН та ЄС. Скільки районів бере у ній участь?
— Заявки на співпрацю подали всі двадцять районів — ми нікого не обмежували у праві спробувати свої сили. Згодом компетентна комісія відібрала дев’ять «щасливчиків». Це ті райони, котрі особливо добре підготували свої мікропроекти з поліпшення соціальної інфраструктури. Загалом від сільських та селищних рад надійшло 178 заявок на участь у міжнародній програмі партнерства. Це найвищий показник активності по Україні. Інша область, котра зайняла другу сходинку в цьому рейтингу, подала лише 142 заявки. Після прискіпливого конкурсного відбору для участі у проекті відібрали 38 сільських громад. Тоді ж у всіх цих «пілотних» селах сільські ради спільно з районною владою провели презентації своїх проектів, у яких взяло участь понад 3500 жителів. У листопаді минулого року відбулися установчі збори та створено 34 сільські громадські організації, а також ресурсні центри громад.
— Яку мету перед собою найчастіше ставлять територіальні громади?
— Беручи участь у міжнародному проекті, громади насамперед хочуть поліпшити функціонування своїх соціально-культурних, навчально-виховних закладів. Тому зібрані з миру по нитці кошти спрямовують на забезпечення енергозбереження у школах та дитсадках, на ремонт приміщення ФАПів та лікарських амбулаторій, на закупівлю нового медичного обладнання, на відновлення, як ми вже згадували, вуличного освітлення тощо.
— Здається, сільські громади увійшли у смак щодо співпраці з міжнародними організаціями й тепер їх кількість невпинно зростатиме.
— Це добре, що нам вдалося розбудити активність органів місцевого самоврядування. Для цього фахівцям Черкаського підрозділу впровадження проекту довелося чимало попрацювати. Зокрема, демонстраційними районами щодо впровадження ідей ЄС/ПРООН було визначено Звенигородський та Шполянський райони. На їх базі провели 13 навчальних заходів з питань соціальної мобілізації громад, спільного планування, залучення соціальних інвестицій для районних координаторів. За останній час навчання пройшли 411 осіб. Крім цього, сесія обласної ради затвердила обласну цільову програму підтримки реалізації проекту в Черкаській області на 2011—2015 роки. Для фінансової підтримки вже виділено необхідні кошти. Наші успіхи не залишилися непоміченими. Черкащани отримали запрошення взяти участь у засіданні Координаційної ради ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2», яке відбулося у Представництві ЄС у Києві наприкінці минулого року.
— Це там Черкащину було визначено як демонстраційну область у рамках реалізації проекту ЄС/ПРООН?
— Ні, це сталося дещо раніше. У нас уже проходили навчання та стажування фахівців Житомирської та Чернівецької областей. Відбувся дводенний семінар для районних координаторів проекту з Вінницької та Кіровоградської областей, навчальна поїздка фахівців з цих чотирьох областей щодо запозичення досвіду реалізації міні-проектів до Шполянського та Звенигородського районів.
— Отже, черкащани стали законодавцями мод у міжнародному проекті?
— Можна сказати, що й так. Хоч нам належить ще багато зробити. Сільські громади мають звернути увагу на екологічні питання. Зокрема, на проекти, спрямовані на поліпшення якості питної води. Ці проблеми дуже гострі у багатьох районах. Самостійно вирішити їх не в змозі жодна територіальна громада. Крім цього, добре було б, аби пожвавилася робота щодо зміцнення туристичної інфраструктури на селі, розвитку «зеленого» туризму. Тут, як кажуть, неозоре поле для ініціативи, пошуку інвестицій та ділових партнерів. Показувати на Черкащині є що — від Умані до Золотоноші, від Чигирина до Канева, від Сміли до Звенигородки. Є в нас пам’ятки Трипілля, часів Київської Русі, козацтва, гайдамаччини, УНР... І я певен, що невдовзі весь Кобзаревий край стане Меккою для туристів, які приїжджатимуть і з різних куточків України, і з-за кордону. А туризм, як відомо, одна з найприбутковіших статей бюджету...
— Так, це довела не одна країна. Бажаю вам, Валерію Петровичу, щоб усі ваші плани і задуми збулися!
Інтерв’ю взяла Лідія ТИТАРЕНКО.
Фото надане прес-службою облради.
Від редакції.
До «Голосу України» звернувся депутатський корпус Черкаської обласної ради з проханням привітати Валерія Черняка з 60-річним ювілеєм, який він святкує 19 лютого. «Хочемо побажати нашому керівникові, — написали депутати, — козацького здоров’я, гетьманської мудрості, нових звершень на благо рідної України, родинного затишку і тепла!»
«Голос України» також приєднується до щирих привітань.
